У сні чи наяву Частина 2

Саші здавалося, що цей тиждень ніколи не закінчиться. Дні тягнулися якось надто довго, було важко одразу звикнути до нового ритму життя. Те, що тішило її всі ці дні — спілкування з сусідкою. Саша досі бачила сни, але вирішила продовжувати ігнорувати їх, так само як робила це до зустрічі з Мікасою. Зараз вони не грали в […]

математика

у мене лишилось дванадцять цигарок вдихнути- закашлятись- знову вдихати дуга до півкола, доба до кошмару, дванадцять цигарок. це досить багато   сьогодні ти більше не кликав бабусю вже менше вовтузився майже не плакав а хочеш, тобі я іще раз наснюся у вигляді дерева? бурі? собаки?   а в крайньому разі – і бога-потвори у них […]

до побачення

— ох… — тяжко зітхнула кокомі, вкотре перевіряючи час. дівчинка поряд теж пробурмотіла щось вкрай стомлене. кокомі з самого випуску знала, чим вона хоче займатися. її безмежна любов до дітей одразу диктувала йти кудись ближче до маленьких членів суспільства, так що після одинадцятого класу сангономія присвятила себе навчанню. і ось, дві вищі освіти, червоний диплом і місце […]

У сні чи наяву Частина 1

Щось пролітає повз вухо з неприємним свистом, і Саша здивовано озирається. Стріла? Але ж це її фішка! Невже на цей раз вона загине від улюбленої зброї? Саша забігає за ріг, тісно притуляється до холодної стіни й бігає поглядом по старому занедбаному приміщенню, намагаючись нічого не пропустити. А головне, нікого. На цей раз вона точно втече, […]

Візаві

Нарешті можна було розслабитися, видихнути з полегшенням. Витягнути з рюкзаку гору зошитів з конспектами, кинути білу сорочку у пральну машину, звільнити шию від тугої краватки. Взяти велосипед та відправитись у невелику подорож. Туди, це ростуть ромашки, що в сухому вигляді були відправлені у конвертах. Це місце здавалось іншим, окремим від цього світу. І зв’язку там […]

— Ці орхідеї для тебе

Коли дерева вкриваються цвітом, Янь Чженміну легше дихати. Глибоке небо ранку обіцяє свободу, а квіти виглядають так емоційно. Прохолода вечора ще приємніша. Янь Чженмін сидить з келихом вина на перилах, вдивляючись вниз, повертаючи голову через плече: кущи та низенькі дерева стелються під балконом. Третій поверх. — Молодий господин не боїться впасти? — приязна усмішка синьоокого […]

КВОЧКА З ПИСАНОЮ ТОРБОЮ

Хлопок дверей і вони мчаться далі, ніж бачать очі, наче це останні хвилини Помпеї.  Смерч з трьох молодиків пронесся коридором не шкодуючи нічого на своєму шляху.  Із шипінням та гуркотом вони перестрибували по дві, а то навіть і три сходинки, лише б опинитись подалі від лігва жовчної Нідгьогг. Нескладний Томас плутався у власних довгих ногах […]

Сокира над головою

Тиша… Вони сиділи і мовчки дивились хто куди, обмірковуючи вміст записки. Тихенько потріскувало вогнище, невеличкі рої іскор здіймались в небо, щоб згаснути на клі місяця. Людоньки! Невже у них є хоч якийсь шанс!? Чи все це чергове мерево, щоб висмоктати ще більше сил. – Хтось пам’ятає як довго ми тут? – спитала Нея, роздивляючись свої […]

1.

хітч ніколи не розглядала кар’єру художниці як майбутню професію – вона шукала щось більш перспективне та прибуткове, бо гроші із самого дитинства були предметом її цікавості. однак перший курс на факультеті економіки та менеджменту дався неочікувано нелегко – під кінець року дрейс почувалася виснаженою. крім того, вона зрозуміла дещо важливе: їй не вистачало того, що […]

Глава I: Нехай хлине кров!

Столиця зустрічала гостей тяжкими хмарами та сильним вітром. Судно погойдувалось й звило, коли хвилі з силою вдарили по борту. Навколо моряків дзвенів незвичний білий шум. Дануолл гудів тихо, але достатньо сильно, аби щоразу висмикувати з думок. За кілька місяців довгих мандрівок, навіть така людина, як Дауд, що живе в великих містах скільки себе пам’ятає, змогла […]