Розмарин

Твір написаний в рамках “Осіннього фікрайтерського з`їзду 2021” Ключ- Залишся    Стася відкрила очі. Вона лежала на поляні вкритій найрізноманітнішими квітами. На безхмарному небі світило сонце. А навколо панувала мертва тиша. Незабаром цю тишу перервала тиха пісня, що все наближалася до маленької дівчинки. Коли вона стала впритул до дитини, Стася побачила жінку середнього зросту в білих […]

Місяць ніколи не дивиться вгору

Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем “Все, що не вбиває”     — Мій милий друже. — Мертвий. Тут. — Я зробив помилку? — Ні. Ми би вчинили так ще раз. — Твої слова не приносять у моє серце спокій. — Вибач. — Ти не повинен. Вони наштовхують мене на думки. — Які? […]

🥲⚰

Написано для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021 Робота – 2 Ключ – залишся   – Залишся хоча б ти,- кричить Чуя. Усі в залі затихають. Акутаґава шоковано дивиться на семпая. Ні для кого не було секретом, що Накахара до біса запальний. Але це було справді неочікувано. Тим не менш, коли Рюноске знову дивиться на мафіозі, то […]

Кохати так, щоб серце завмирало

1985 рік Це була тепла липнева ніч, тоді було трохи прохолодно, а літній вітерець, який розвивав моє каштанове волосся, ні краплі не зігрівав. По всій нашій околиці пройшлися тиша і спокій. Наше місто спало умиротворено. У кожному маленькому віконці цегляного будинка згасло жовте світло, весь народ бачив білі сни, купаючись в царстві Морфея, тільки ми […]

КВОЧКА З ПИСАНОЮ ТОРБОЮ

Хлопок дверей і вони мчаться далі, ніж бачать очі, наче це останні хвилини Помпеї.  Смерч з трьох молодиків пронесся коридором не шкодуючи нічого на своєму шляху.  Із шипінням та гуркотом вони перестрибували по дві, а то навіть і три сходинки, лише б опинитись подалі від лігва жовчної Нідгьогг. Нескладний Томас плутався у власних довгих ногах […]

1

  Аню Сороку часом бувало збіса важко збагнути. Ніби ж і недурна дівчина, ще зі шкільної парти вирізнялася світлою головою. І працьовита, і зосереджена, і без звичок шкідливих. Наче світилася зсередини, і всіх-всіх тим сяйвом торкалася. Навіть для знудженої і темної, наче чорні космічні діри, Христі, і то знаходився промінчик. Хорошою дівчина, справді хорошою була […]

Принц з камери схову, Пролог

Хоч вже й пройшло майже шістнадцять років з тієї пам’ятної ночі, що назавжди змінила життя трьох молодих людей, наскільки різних, наскільки можна було уявити, Христина Зотова й досі думала про те, як би обернулося всеньке їх життя, якби того вечора Аня не згадала, що їм треба купити їжі на завтра. Або згадала трохи раніше, і […]

Страшні сни

Уривок з історії про Василя і Мішу Сни – страшні речі! Вони страшні… Їхні губи зіткнулись зі шаленою пристрастю, пальці зімкнулись твердою силою на м’ягкій подушці Василя. Як блискавка вони рухалися і як водоспад стікав їх троядновий піт. Мішині душевні стогни поглинали сердце Василя і ехом відбивалися від його брудних стін. Вони дуже добре приймали […]

Спогади.

Тепло наших тіл, дарує нам одне з приємних почуттів в світі, це любов. Гіркота втрати, випалює частку нашої душі, ми не помічаємо, як можемо втратити все. Чумі з сумом в душі йшов біля невеликого скелі, щоб хоч якось обдумати цю дивну і таку непередбачувану життя. Сам він ніколи не піддавався сильним емоціям, але дуже сильно […]

Це моя перша робота, і це щось таке, що не має особливого змісту. Просто трохи осені, і просто мені хоч кудись треба було подіти власні емоції. Раніше я ніколи нічого не писала, тому впевнена, що все не так добре, як мені здається. Тому я не проти критики, чекаю коментарів і буду надіятись знайти мотивацію якось […]