У нашому житті

У цій кімнаті все давно час замінити. Давно застарілі шпалери вицвіли, полички шаф вкрилися пилом, а стеля — павутиною. Бажано б викинути все це звідси подалі й добре прибратися. Та самому не виходить, а просити когось про допомогу — гордість не дозволяє. Акутаґава зовсім точно не пам’ятає, коли у його житті усе стало аж настільки […]

Візаві

Нарешті можна було розслабитися, видихнути з полегшенням. Витягнути з рюкзаку гору зошитів з конспектами, кинути білу сорочку у пральну машину, звільнити шию від тугої краватки. Взяти велосипед та відправитись у невелику подорож. Туди, це ростуть ромашки, що в сухому вигляді були відправлені у конвертах. Це місце здавалось іншим, окремим від цього світу. І зв’язку там […]

КВОЧКА З ПИСАНОЮ ТОРБОЮ

Хлопок дверей і вони мчаться далі, ніж бачать очі, наче це останні хвилини Помпеї.  Смерч з трьох молодиків пронесся коридором не шкодуючи нічого на своєму шляху.  Із шипінням та гуркотом вони перестрибували по дві, а то навіть і три сходинки, лише б опинитись подалі від лігва жовчної Нідгьогг. Нескладний Томас плутався у власних довгих ногах […]

СТРАШНИЙ СУД. ЧИ ТАКИМ ЙОГО ТІЛЬКИ МАЛЮЮТЬ?

Клубок сплетених між собою тіл феєрично влетів до кабінету заставляючи його господарку повернутись на шум.  — Ви тільки погляньте на цю картину маслом, — відкладаючи у сторону папери протягнула Вікторія. Вставши зі свого крісла вона пройшла світлою кімнатою прямо до цієї людської многоніжки. Елегантно переступивши розбитий скляний столик, на обломках якого лежали хлопці,  дівчина стала […]

ПЕРЕДЧУТТЯ ЗУСТРІЧІ ІЗ СЕНЬЙОРИТОЮ НА ІМ’Я ФОРТУНА

По приїзді Даміно з виглядом переможця цього життя, у лахмітті, брудний, як сам чорт та з кульгаючою ногою вивалився із автомобіля. Слідом, наче його вірний доберман, стримано вийшов Ітан обдумуючи, наскільки кепське їхнє становище. — Ну нарешті дочекалися другого пришестя! — зустрів їх з оплесками та максимально награною посмішкою худорлявий юнак. Театрально поклонившись Даміано зайшов […]

РОЗДУМИ ПРО ВСЕ І НІ ПРО ЩО

До того часу, як приїхала машина, вже починало світати. Холодне червоне сонце простинало свої промені до лиць подорожніх, наче мала дитина спросоння тягнеться неньки. Молочний туман потроху спускався до землі огортаючи собою побиті ноги. Свіже повітря забивало ніс до болю. Саме таке відчуття зазвичай мають мандрівники, коли залишають задушливе місто позатиллю, а спереду… Ліс. Великий […]

AS IT WAS

— І як? Дуже зручно сидіти на землі? — зненацька роздався шорсткий, як холодна галька, голос із темряви. Його володарем був чоловік років двадцяти на вигляд. Пройшовшись впевненою ходою він став навпроти свого товариша, загороджуючи безлад на фоні. –Щось для людини, яка ледь не підірвалась у власній тачці ти занадто спокійний, — крізь зуби прошипів […]

Відлюдник під перевернутим місяцем

Холодний туман опускався на землю. Сірий та густий, пронизуючий  до кісточок та проникаючий у твій організм з повітрям, він, як маленька змійка, звивав своє кубло у грудях,залишаючи по собі лише дитячій страх.  І чим швидшим ставав його шлях, тим більшим та ненаситним він ставав пожираючи все на своєму шляху. Першими жертвами мряки стали дерева. Вологі […]

Нарешті. Якою ціною їм обійшлася ця війна. Але Шигаракі більше немає. Бакуго щасливо і переможно посміхається. — Ми перемогли… — хлопець дивиться на Ізуку. Він підходить до нього і підіймає руку до неба. — МИ ПЕРЕМОГЛИ! — Кацукі кричить що є духу, він не знає звідки в нього на це сили. — Так, — Деку […]

1

Вей Ін обережно закриває двері. Опускає погляд додолу. Хмуриться. – Лань Чжань!- голосно кличе вона з порогу. Прислухається. Не чує ніяких проявів присутності своєї дівчини. Ну але не могла ж її турботлива і відповідальна А-Чжань піти на пари у босоніжках? В жовтні. Та й Вей Ін впевнена, що не бачила її черевиків зранку. Нарешті дівчина […]