Забути все, що було… до ранку

  Лютий 2017 року Це був кінець холодного лютого. Мороз зашкалював не тільки на кришталевих градусниках, але і по шкірі проходився суворий стинь. Висока фігура дівчини, що блискавично віддалялася від житлових будинків, обгорталось ментоловим димом, що здавалося пронизав все живе нутро. Блондинисте каре розліталося по божевільному вітрі, а нахабну посмішку цієї особи ненавиділо усе місто. […]

Щасливих свят!

— Чудова ідея, Ледібаґ! — Так Кіт Нуар відреагував на пропозицію напарниці. — Обмін подарунками — і як я сам не додумався до цього!? — Мабуть, тому, що за розум у нашій команді відповідаю я, — посміхнулась Ледібаґ. — Ось це мені в тобі і подобається найбільше, моя панянко! *** Марінетт ніяк не могла заспокоїтись. […]

Кохати так, щоб серце завмирало

1985 рік Це була тепла липнева ніч, тоді було трохи прохолодно, а літній вітерець, який розвивав моє каштанове волосся, ні краплі не зігрівав. По всій нашій околиці пройшлися тиша і спокій. Наше місто спало умиротворено. У кожному маленькому віконці цегляного будинка згасло жовте світло, весь народ бачив білі сни, купаючись в царстві Морфея, тільки ми […]

Коли я вперше побачила його

Коли я вперше побачила його, то провалилась у гольфстрім. Не знаю, чи можна провалитися у течію —… у мене вийшло. Стало гаряче, мене нудило. Він часто змінював інтонації поряд зі мною, і акценти, які нашивав на мене. Ярлики — кололи шкіру.   Мабуть, я була обмежена тоді, два роки тому, і не розуміла. Я б […]

Дві Клятви: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, ДЕ ЧЕТВЕРТИЙ ВТРАЧАЄ ГОЛОВУ, ЧАСТИНА 2

Їх тренував Койрондо, той, хто бачив справжні небезпеки в світі під зірками, і кого мовчки слухав навіть Феанаро. Він був саме такий, як його ім’я – неспокійний, швидкий, з якимсь мінливим кольором очей. Казав, що був розвідником – та давно, так давно… На цю галявину сходились по одному-двоє, щоб не так було помітно. І все […]

Дві клятви: Розділ перший, Де Четвертий втрачає голову, частина 1

Розділ перший. Де Четвертий втрачає голову. Пташечка, мала швидка птаха. –          Що? – спитав Лассе, щулячись від золотого світла, котре заливало галерею навскіс. Мереживні стіни пропускали світло Лауреліна, утворюючи на підлозі химерний візерунок. –          Я сказав це вголос? От халепа.  – Моріфінве Карністір, четвертий син Феанаро, витріщався на зовсім юну світлокосу ельде, прудку, мов ластівка […]

Глава 1

Холодні вітри обдували дахи будинків. Місяць опромінював мандрівникам дорогу, в той час як зірки ховалися за нею. Сніг покривав дахи будинків, де жили люди. Вони ховалися під ковдрами, щоб зігрітися в люту зиму. Вона була суворою. Мабуть найхолоднішою за останню сотню років. Помічники зими добряче попрацювали в цей раз, щоб люди ще довго згадували настільки […]

Тіло на пустирі

POV Ліса Я з’їхала по стіні на землю і обійняла свої коліна. Плакати вже не має сил, мені жахливо хочеться додому до батьків, хочу, щоб це все виявилося просто страшним сном. Та усе надто реальне, таких снів не буває. Я постаралася проаналізувати події, що сталися зі мною за цей час. Години дві тому, відкривши очі, […]

глава 2

Як і  було сказано Місу познайомили з Кушиною , бо дізнались про двохвосту, яка була запечатана в ній. Міку забрали від Акаме-сенсея і відали Кушині, на її місце в команді найшли заміну. Так Місу познаймилась з командою Мінато-сенсея , в команді були Какаші Хатаке , Рин Нохара і Обіто Учіха. Кушина-сенсей як ви перетворюєтес в […]

1

Він стояв під її дверима і не знав, що сказати. Він безліч разів розбивав їй серце, але вона самотужки його склеювала, натягувала посмішку і видавала перед всіма, що цього не було.Він заввиграшки міг відшити її, а потім про це благополучно забути. Він бавився з її почуттями і смикав за потрібні ниточки, коли йому було щось […]