You’re Bacon Me Crazy

FavoriteLoadingДодати до улюблених

— Ти дійсно збираєшся їсти два бургери? — питає Сем своїм найбільш самовдоволеним, нестерпним я-їм-капусту-на-обід голосом. Дін дійсно ненавидить цей голос.

Він випрямляє спину та розтягує руки так, немов два завернутих бургера, екстра велика порція картоплі фрі та содова з двома соломинками є божественним даром.

— В мене організм росте, Семі.

— Угу, — обличчя Сема стає невиразним. Він піднімає кришку із свого салату на виніс та починає обережно поливати з чашки приправ тарілку густої зелені та курки гриль.

— І ти абсолютно точно не збирався мучити Каса, аби він спробував їх з тобою. Ти ж знаєш, що йому не треба їсти.

Щось напружене та хвилююче закручується в грудях Діна.

— Ні! — він випалює, вже секундою пізніше розуміючи, що це нормально для нього ділити його їжу з Касом. Лише тому, що Вінчестер став робив це частіше, коли вони з Касом почали бути разом, не означає, що це дивно зараз.

У відповідь на беззахисність Діна, Сем самовдоволено піднімає брову разом з виделкою, повною салатом.

— Він взагалі може відчувати їхній смак? Я думав, він не любить їжу в своєму янгольському режимі.

Дін проковтує безліч відповідей. В будь-якому випадку, йому подобається ділитися досвідом з Касом. Вінчестеру здається, що те, як його обличчя хмуриться щодо молекул, доволі миле. Це змушує чоловіка відчувати тепло та м’якість всередині, що янгол – його янгол – хоче порозумітися з чимось таким дурним, і буденним, і людським, як смакування різними бургерами.

Йому дійсно, дійсно треба сказати Сему правду про нього та Каса. Дідько, він намагався це зробити місяцями! Проте кожного разу, коли випадає прекрасна нагода, він перетворюється на клятого боягуза.

Та сьогодні безумовно ще один ідеальний момент. Розмова плавно повернулась до Каса. Вони сидять за столом для пікніків, і немає нікого навкруги, хто міг би підслухати те, як Дін вивертає власні нутрощі в найбільш жахливий та незручний спосіб, який може бути. Вони розслідують справу, так що одразу після розмови Дін може заритися в дослідження та полювання і не розбиратися з великими, нестерпними давай-зробимо-з-цього-велику-проблему щенячими очами Сема. Навіть Каса зараз немає поряд, аби зробити все це ще більш незручним: він все ще перевіряє жертву у відділку слідчого через дорогу. Дін намагається не думати про те, якою великою дитиною він зараз є через те, що ігнорує таку золоту можливість.

— Він всього лише відчуває речі по-іншому, як янгол. Все вчиться брати до уваги нюанси.

Сем закочує очі:

— Тому що є ж багато нюансів в «більше сиру» чи «залишити помідори».

— Немов ти знаєш, містере Тофу Бургер.

— Ти б з’їв бургер навіть з підлоги. Ти дійсно намагаєшся переконати мене, що тебе хвилює, який це вид бургера?

Дін роздратовується і піднімає обурений погляд на свого брата:

— В мене, взагалі-то, є улюблений бургер.

— Тоді чому ти взяв два різних види?

— Знаєш, мені може подобатися більше, аніж один вид!

Сем фиркає:

— Просто виправдання, аби їсти більше бургерів, — він устромляє повну виделку помідору та шпинату з самовдоволеним мерехтінням в його очах.

— Це абсолютно не так, — Дін наполягає і жестами показує на два кружечки, обгорнуті у фольгу, — це два унікальні бургери, і обидва мають власні неперевершені якості.

— Дійсно? — вираз обличчя Сема настільки помпезне, що Дін трохи хоче кинути картоплю фрі в нього. Хіба що це буде просто безглуздою тратою прекрасно чудової картоплі.

— Так «дійсно». Дивись…, — Вінчестер-старший відкриває свій перший бургер, — це бургер з корнішонами. І це не просто який-небуть бургер з корнішонами. Це найкращий, найдивовижніший і – я не побоюсь цього слова – найсексуальніший бургер з корнішонами всіх континентальних Штатів, — він самовдоволено посміхається, коли Сем закочує очі, — зараз за твоїм поблажливим поглядом я можу сказати, що ти питаєш себе: «Що в біса такого особливого в бургері з корнішонами? Це ж просто корнішони!» Але саме тут ти неправий.

Дін піднімає верхню булочку і показує вниз на бургер, дивлячись майже радісно на всю його начинку.

— Смажені корнішони, маринована червона цибуля, приправа… Кислий, солодкий та хрусткий – прекрасна похвала соковитому, м’ясному бургеру. А цей великий? В тебе має бути щось особливе, аби впоратися з усім цим м’ясом, — Сем нахиляє голову, його рот трохи сіпається, наче Дін сказав щось незручне. Чи була це запечатана воском поезія про овочі? Можливо. Чоловік обирає ігнорувати це.

— Знаєш, — він продовжує, — довгий час я не думав, що мені сподобається бургер з корнішонами. Роками я був на обідах і думав: «Може? Хтозна. Мабуть, не для мене», — Дін відкриває рота, задумливо хмурячись, та гойдає головою, аби зімітувати його старі думки, — і потім… я невпевнений, я лише подумав, чому б принаймні не спробувати? Усі ці бургери, які я їв по всій країні: я міг би хоча б урізноманітнити все це. І це. Було. Неймовірно! — Дін ніжко кладе булочку на свій бургер та любляче поплескує по ній. — Зараз я не можу наїстися ними.

Вираз обличчя Сема робить складний танок, що Дін навіть не може вловити. Та раптово на ньому починають з’являтися проблиски усвідомлення, за якими швидко слідує нажахана провина, поки її не придушують повністю. Дивно.

— Ну, я не можу звинувачувати когось за те, що вони надають перевагу бургеру з корнішонами, — каже Сем повільно. Він не зустрічається очима з Діном, дивлячись донизу, поки делікатно штрикає свій салат виделкою. Він хмуриться на шматочок огірка, який він проколює та обережно прибирає його із зубців. — Особливо, якщо вони дійсно полюбляють, ем, корнішони, — Сем трохи з’їжується перед зеленню. Дін не може його винити: салат дійсно має сумний вигляд.

— Саме так! — Вінчестер показує вниз на бургер. — Я і м’ясний, і корнішонний хлопець, — Сем піднімає голову до неба, а тоді опускає донизу з виглядом благаючого відчаю, — для мене це прекрасний бургер. А це ще не кажучи про соус…

— Добре! — голос Сема підлітає на декілька октав. Дін хмуриться на нього, але не встигає запитати, як молодший робить глибокий вдих та приліплює теплу, розуміючу усмішку на обличчя. — Ти знаєш що? Ти правий, Діне. Після всього цього часу. Всіх цих, ем… бургерів. Я радий, що ти зрозумів, який тобі більше до вподоби.

— Ну, не зовсім. Я маю на увазі, цей…, — Дін обережно відкриває другий бургер, — чи є щось сексуальніше за бургер на сніданок? — він практично щасливо усміхається на золотисто коричневу булочку, краям смаженого яйця, що звисають з одної сторони, хрумкому бекону, що визирає з-під булки.

— Я… я не знаю? — в Сема таке саме нажахане обличчя, як і коли Дін тягнув його на зашарпані американські гірки на безглуздих сільських ярмарках. Боже, він така дитини по відношенню до холестерину.

— Ага. Та годі, ти ж знаєш, що вони прекрасні! — Дін каже пихато, тому що він не збирається упустити шанс позловтішатися щодо неймовірної їжі, яку Сем пропускає зі всіма його салатиками, — бекон такий, ти знаєш, бекон! Це найсмачніша річ у цілому світі! Солоний, жирний, хрумкий…

Брови Сема западають настільки глибоко, що це виглядає як шахта для вугілля; його несфокусовані очі шукають порожнє місце між ними, немов він намагається пізнати глибоку, темну загадку бекону. Дін закочує очі. Звісно ж, він не зрозуміє: чувак їсть бекон індички з низьким вмістом Натрію.

— Я знаю, ти не їв гарний, справжній бекон роками…, — Сем має ображений вигляд. Потім збентежений. А потім знову ображений. — Але повір мені, чуваче. Це неймовірно. Як тільки в твоєму бургері є бекон, він автоматично робить його в сотні разів краще. Не зможеш відірватися від нього!

Вінчестер-молодший стогне, немов від болю. Дін шкірить зуби та продовжує:

— І ти маєш відмітити, смажене яйце – то витвір мистецтва. Поклади мені гарне, ніжне яйце з краплинками на мій бургер, і я стану найщасливішим хлопом, — ніс Сема морщиться від мерзенного жаху, — і ти отримуєш цей шикарний, м’який жовток, що сочиться усюди… Такий і густий, і неймовірний, і маслянистий, і…

— Дін! — Сем скрикує. Він дає своїй виделці впасти в миску та закриває обличчя обома руками. Його голос заглушений, але точно роздається змучене скиглення.

— Я знаю, що це складна тема для тебе, але чи не міг би ти, будь ласка, просто сказати, що ти бі і ніколи не використовувати слово «маслянистий» знову? Я благаю тебе.

Дін завмирає.

— Щ-що? — чи дійсно Сем…? Він…? Як він дізнався?

Сем відривається від ліктів, пропускаючи волосся через обидві руки, поки він відкриває обличчя із схованки.

— Я розумію це, чуваче. Гаразд? Я розумію це. Я маю на увазі… я не розумію це, — кидає збурений погляд на два бургери та піднімає руки в знак капітуляції, — але я розумію це.

Дін уставився на нього:

— Розумієш що? — він вимагає. Його серце б’ється швидко. Бі. Сем знає, що він бі. Коли він з’ясував це? Чому він піднімає цю тему зараз?

Вінчестер-молодший фіксує брата прямим поглядом:

— Бургери? Боже… беконна секс метафора? Корнішонний хлопець? Я розумію це. Будь ласка. Будь ласка, припини так розмовляти про яйця. Я ж ніколи не зможу їсти омлет знову!

Секс метафори? Корнішонний хлопець? Дін застигає на момент, аби подумати, і … так. Ага. Він дійсно сказав «Я корнішонний хлопець» вголос. Вау.

Може, йому слід просто … прийняти це?

Тому що Сем безумовно збирається знущатися над ним щодо цього до кінця життя, і, чесно кажучи, відкритися – набагато кращий варіант.

— Ти зрозумів мене, — каже Дін з маленьким сміхом. Він широко розтягує руки, і визнавати це – справжнє полегшення. Відчувається добре. — Що я можу сказати? Мені подобаються всі види бургерів. І хотдогів. Тако. Ковбаси…

— Будь ласка, припини, — Сем мимрить, потираючи очі руками. О так, це безумовно найкращій варіант. Дін прикинувся дуриндою в розмові, про яку мріяв місяцями, і єдина людина, які почуває себе незручно та жалюгідно зараз, – це Сем! Дійсно перемога. Старший посміхається від вуха до вуха, поки смакує приниженням Сема.

— І зараз, я думав, ти підтримував мене! Що сталося з «я щасливий за тебе і твої бургери»?

— Я дійсно щасливий за тебе, просто хотів би, аби це не відбувалося під час обіду, — чоловік скиглить, коли кидає руки на стіл.

— Чого Сем щасливий? — Кас питає, змушуючи обох здригатися, поки він підходить до столу. Його очі вилучають серйозність та щиру зацікавленість, від чого Сем посилає жалюгідний та благаючий погляд кудись вперед, махаючи головою.

— Сем вважає корнішони гейськими, — Дін каже це Касу зі такою самою самовдоволеною радістю, як в улюбленця вчителя, коли той здає записку, що передається класом.

Кас зщурює обличчя в розгубленості, поки сідає поряд із старшим:

— Семе, але це … безглуздя.

— Я йому те саме кажу! — бреше чоловік, адже те, як сіпається брова Сема прямо зараз, занадто прекрасно, — ти ще не чув, що він думає про бекон.

Сем знову роняє голову на складені руки.

— Це найгірший день у моєму житті, — він стогне, масажуючи скроні пальцями. Кас трохи хмуриться на нього:

— Ти був у Пеклі.

— І я безсумнівно все ще там! — він підкидає руку в роздратуванні. Кас тихо робить ковток напою Діна, що якимось чином виводить Сема з себе ще більше.

— Знаєш, ти міг просто сказати нормально сказати. Ніяких дивних, жахливих метафор з їжею. Просто, — Сем понижує голос на декілька октав та гойдає головою, навмисно докучливо парадуючи Діна, — «Гей, Семе, до речі, я бі та по вуха закоханий в Каса, нічого страшного» чи щось таке.

Дін завмирає, поки Кас нахиляє голову до обох чоловіків.

— Хто сказав, що я закоханий в Каса? — зачекайте. Невже це аж настільки помітно? Лайно, гаразд, здається, що сьогодні він буде відривати образу два пластирі. Хвала Богу за смішну паніку на обличчі Сема, бо інакше він би один тут сходив з розуму. Очі Сема збільшуються, а обличчя стає білим, як сніг.

— Ой, лайно. Я не… Мені шкода… Я…

Діну вдається протримати серйозне обличчя тільки кілька секунд, поки його не розриває від сміху.

— Нєа, я просто прикалуюсь з тебе. Де ти взагалі був, чуваче? Ми з Касом були разом роками. Я думав, ти в нас розумний!

Сем має такий вигляд, наче хоче перестрибнути через їхній стіл та задушити брата. З настільки кислим поглядом, що він міг би розчинити фарбу, Сем хапає екстра велику порцію картоплі фрі та шурує до машини подутися. За три кроки, він зупиняється, повертається та суворо піднімає палець, поки так само хмуриться.

— Щоб ти знав, я пишаюся тобою. І це честь для мене, що ти вирішив відкритися саме мені, — він майже шипить від розчарованої образи перед тим, як розвернутися на підборах та помарширувати геть.

Дін витирає сльозі з ока, все ще тихо сміючись. Кас витріщається на Сема із занепокоєнням.

— Чого він такий злий?

Дін лише знизує плечами, підсовуючи бургер з корнішонами до Каса, та підштовхує того ліктем спробувати.

— Дідько, якби я тільки знав. Та як на мене, чуваку треба їсти більше бургерів відсьогодні.

 

 


 

переклад:

https://archiveofourown.org/works/33937207

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: