Перші сонячні промені осяяли світлом маленьку кімнату, граючи сонячними зайчиками на екрані ноутбуку, безвідповідально відкладенного на підлогу і ризикуючого бути розбитим.
На двуспальному ліжку, як ні в чому не бувало, в обіймах дрімали два підлітка – вчорашній вечір пройшов за переглядом фільма жахів.
Десь поруч задзвенів будильник, безцеремонно перериваючи сон пари. Моно, невдоволенно суплячись, ковзнув рукою по екрану телефону, який продовжував дратівливо вібрувати десь під подушкою. Що ж. Мабуть, захопившись переглядом, вони просиділи до самої ночі, так і не спромігшись прибрати. Зрештою, хлопець не витерпів і, вирвавшись із міцних обіймів Шостої, відключив будильник, після чого жбурнув пристрій подалі. Дівчина невдоволено заворушилася, притягуючи юнака до себе.
– Мг… Доброго ранку…
Моно промимрив у відповідь щось нерозбірливе, і встав з ліжка, мало не напоровшись на ноутбук. Протерши очі, він поставив комп’ютер на стіл – подалі від підлоги.
У вітальні було напрочуд світло і… Холодно. Схоже, хтось забув зачинити вікно.
Зубна паста залишилася на губах кислим присмаком, який хотілося швидше чимось перебити. Закінчивши з водними процедурами, кароокий вирушив на кухню, попередньо зазирнувши до дівчини.
— Вставати не збираєшся?
– Неа …
Моно посміхнувся.
– Зробити каву?
– ….Якщо тобі не складно…
Шипіння чайника на плиті і дзвін тарілок остаточно розбудили і привели до тями. У голові все ще дзвеніло і час від часу хлопець потирав скроні – мігрень не збиралася відпускати його ще з учорашнього вечора.
***
Ароматний запах підбадьорливого напою розлився по квартирі, розворушивши її мешканців. Сірий кіт, що до цього безтурботно розвалився на ліжку біля господині, нявкнув і зістрибнув на підлогу.
– Та встаю, встаю… – дівчина потягнулася та піднялась на ліктях. Хлопець зайшов в кімнату зі сниданком і двома чашками кави. Обережно поклавши піднос з яєчнею біля коханої, Моно присів поруч.
– Смачного, сонечко – вуста хлопця мимоволі розтягнулися в усмішці.
– А ти?
– Я вже поснідав – кароокий позіхнув, прикриваючи рота долонею. – До речі, скоро 14 лютого. Є якісь ідеї, як ми будемо його зустрічати?
– Поки ні, а хоча… – цмокнувши хлопця у скроню, дівчина прийнялась за сніданок. – Потім скажу.
— Мм, мені вже цікаво, що такого ти могла там придумати.
– Ну, спробуй здогадатися… – відпиваючи гарячий напій з чашки, Шоста погладила кота вільною рукою. – Ти чудово готуєш.
– Взаємно.
Коли тарілка спорожніла, піднос був успішно відкладений на підлогу, а його місце на ліжку зайняте юнаком, який з цікавістю дивився на кохану.
– Ну?..
– Що? — сіроока запитливо вигнула брову.
— Нічого не збираєшся мені сказати?
– Нє. А що? – Дівчина хитро посміхнулася.
– Міледі, здається, ми так не домовля…
Скориставшись хвилинною слабкістю коханого, Шоста втягла його в поцілунок, однією рукою приобіймаючи за шию.
Моно, який зовсім не чекав подібної підстави, на деякий час застиг із здивованою гримасою. Після цього, невпевнено відповів на поцілунок, з задоволенням мнучи її теплі губи.
Відсторонившись через кілька хвилин, Шоста склала ноги по-турецьки і прикрила очі, насолоджуючись гіркуватим присмаком кави, що зберігся в роті.
— Я так зрозумів, чи говорити ти нічого не збираєшся? — хлопець провів язиком по губах, на мить відвівши погляд.
– Чому ж? В мене багато ідей. Пропоную просто прогулятися парком, а потім повечеряти в якомусь ресторані або кафе. Врешті-решт можемо просто глянути пару фільмів, якщо стане нудно, коли повернемося додому.
– Чудова ідея. Потім можем зробити щось.. цікавіше. До речі, кава вийшла досить смачною…
Додати до улюблених