Клуб

– Ба , я вдома !

– Та не кричи , а то я телевізор не чую . Їсти будеш ?  – говорила бабуся

– Оце привітний прийом ! Їсти я не буду , іду в клуб з Джоном .

– Боже ! Шерлі , це ти ? – із здивуванням кричала бабуся .

– Та я , а що таке ?  – оглядаючи себе в зеркалі , говорив Шерлок .

– Та нічого , ти йди . – своїм ласкавим голосом сказала Марія Голмс .

Голмс був здивований поведінкою своєї бабусі , але вирішив не думати зараз над цим , а піти збиратися у клуб . Він вирішив виглядати ефект і благородно , бо він зі Львову , а там всі такі 😉 .

– Так я хочу одягнути цю білу сорочку і ось ці брюки . Вони легенькі , спекотно не буде . Так , а де мій перстень ? Бабуся знову його сховала “бо шо ж це за перстень з черепом , нечисть

якась ” . – бубнів Шерлок .

Хлопець був вже готовий тому і набрав свого друга.

– Джон , я вже готовий.  Зустрінемося в клубі ?

– Добре . – коротко відповів Ватсон.

Шерлі попрощався з бабусею і пішов пішки до клубу , бо жив близько .

Коли ж хлопець підійшов до клубу , то бачив , що у селі дуже багато підлітків ,яких він не знає .

– Шерлок , чого ти так довго ? – привітно сказав Джон.

– Тут так багато людей . – із здивуванням говорив Голмс .

– Пане Голмсе , ну якби ви частіше сюди приїздили , то знали б , що у Вишнівці живуть не лише бабусі ? – зі сміхом відповів на здивування свого друга Ватсон.

– Давай зайдемо уже  в середину !

Хлопці зайшли в приміщення і їх привітно привітали всі окрім трьох хлопців. Це були й ті самі легендарні брати Моріарті .

– Джон , я так зрозумів , що це ті самі брати Моріарті ? Холодні і

неприступні . – з насмішкою сказав Голмс .

– Правильно мислиш !

– Якщо вони самі не підходять , то я піду до них ! – рішуче відповів Шерлі.

– Стій ! Шерлок … Стій –  кричав Джон .

– Моє шанування , це ж ви брати Моріарті ?

– Так , а ви хто ? – з подивом на обличчі подивились Моріарті.

– Я Шерлок Голмс , бабці Марії внук .

– Приємно познайомитися.  – сказав старший із братів – Альберт .

– Якщо хочете можете приєднуватися до нашої компанії ! – найприємнішим тоном сказав Голмс .

– Добре,  дякую . – сухо відповів наймолодший Льюїс.

– Як індики ! Аристократія… – вже невдоволено пробурмотів Шерлі .

– Ти якого дідька поперся туди !!! – кричав на свого друга Ватсон.

– Та не кричи , просто захотів познайомитися . – виправдовувався перед Джоном Голмс .

Хлопці багато жартували , говорили і сміялися з новими знайомими , а брати Моріарті так і сиділи в своїй компанії і обговорювали якісь “благородні теми ” . Ну ми не знаємо чи справді так було , але Шерлок сказав,  що вони нічого іншого обговорювати не можуть .

Шерлока з Джоном ми залишаємо , а от з життям братів Моріарті час познайомитися.

– Той хлопець який підходив до нас якийсь дивний ) Підійшов ,  представився і пішов . Що ти думаєш про нього , Вільям ? Ти завжди бачиш людей наскрізь . – говорив Льюїс Моріарті.

Але Вільям ніби нічого не чув . Він був у якомусь своїму світі , але точно не тут , не у Вишнівці,  не у цьому клубі .

– Вільям ! – голосно сказав Альберт .

– Ви щось говорили ? – розгублено запитав Ліам .

– Так , ми питали про те , що ти думаєш про того Шерлока ?

– Він звичайна людина,  нічого поганого він не хотів зробити. Шерлок хотів лише познайомитися . – сказав Вільям .

– Я вважаю , що це мувитон . – невдоволено сказав Льюїс.

– Ну не знаю , як на мене цей хлопець дуже милий і щирий . – приємним тоном відповів своєму брату Вільям .

– Я напевно піду , бо мені щось не добре . – додав Ліам .

Хлопець вийшов з місця яке в народі називають “дурдомом ” і в абсолютній тиші пішов додому до своєї бабці .

Весь шлях у нього крутилося лише одне ім’я- Шерлок .

– Звідки ти такий Шерлок ? – весь час шепотів собі Вільям Моріарті .

Від авторки:

Пані та панове , дякую Вам за те , що прочитали мою роботу ☺

Пишіть , будь ласка , відгуки !

Бережіть себе та своїх близьких 😚💗