Марго вирішила, що весь день проторчить у будинку Ліани, щоб зробити прибирання в її досить великому будинку, приготує їсти й в принципі зробить з цього похмурого приміщення, щось затишніше.
Ліана ж на повну готувалась до зустрічі. Продумувала всі плани, запасні, запасні запасних, готувала все, що потрібно. Навіть на крайній випадок зв’язалася з Джонні, хоч і він відійшов від цих справ уже кілька років тому, але завжди прийде на допомогу подрузі.
І ось він, момент “Х” Ліана зі своїми людьми підходить на місце зустрічі у вказаний час, який моніторять її люди, для підстрахування.
Спочатку все йде гладко, підписують сотні договорів, паперів, обмінюються пачками зелених… І начебто все добре і вже можна було б розходитися.
Усі сторони задоволені, все було добре.
Але все це змінив один постріл.
З боку своїх, у спину.
Почалася люта стрілянина, звідти ледь витягли Ліану. Повезли в штаб, щоб надати першу допомогу і вже зв’язалися з Джонні, благо він хірург, звичайно, теж у минулому, але зараз це єдиний порятунок для Лі.
До моменту прибуття дівчини в штаб, Джонні був на місці, але вона вже була непритомна. Потрібно було діяти неможливо швидко, але при цьому обережно. На жаль, для людей, які працюють поза законом, шляхи до лікарні в такому разі не варіант, особливо коли на тебе повно компромату, у будь-якого конкурента і тієї ж поліції.
Довелося працювати дуже швидко і через 10 хвилин роботи й кровотечу вдалося остаточно припинити, перед тим діставши кулю, яка на щастя, увійшла не дуже глибоко.
Хоч усе начебто нормалізувалося і нічого не загрожувало здоров’ю дівчини, це ще не було перемогою, тому що не відомо коли вона прийде до тями, а крапельниці Джо не встиг придбати по дорозі, тому він вирішив послати хлопців відвозити Ліану додому, а сам швидко поїхав до апеки по потрібні препарати, щоб підтримувати стан дівчини.
Через деякий час, на порозі будинку Лі стояли 2 амбали, один відчиняв двері, а інший заносив дівчину. Вони увійшли досить голосно, адже не знали, чи є хтось удома чи ні. Вони поклали дівчину в закривавленому одязі на диван і пішли з дому. Перед цим упустивши пару фраз.
-Залишимо так?
-А Що ми зробити ще можемо? Джонні за 5 хвилин під’їде.
-А ти не думаєш, що може бути другий замах?
-Подзвонимо її заму, нехай якщо вважає за потрібне, приставить їй охорону, я в це лайно лізти не хочу. Враховуючи те, що шмаляв наш, я не збираюся більше ні з ким залишатися на самоті.
-І то вірно…
Двері зачинилися.
Марго почула це і подумала, що Лі нарешті прийшла додому, на секунду вже 10 година вечора. Вона радісно побігла на перший поверх, побачивши на дивані свою дівчину, вона кинулася обіймати її, але підійшовши ближче, її накрив жах і вона почала панікувати, кричати, трясти тіло дівчини, яка була в відключці.
Благо Джонні прийшов вчасно і відносно заспокоїв Марго, змусивши її відсунутись і зараз не заважати йому. Підключивши кілька крапельниць із препаратами, хлопець втомлено зітхнув і перестав розповідати історію того, чому Ліана зараз непритомна валяється.
Але пояснення чомусь її зовсім не заспокоїло, але Джонні її запевнив, що Лі тільки потрібно відіспатися і все буде добре.
-Вибач, але я повинен залишитися на ніч, щоб стежити за її станом. – стомлено сказав хлопець.
-Так, звичайно, я вдячна тобі, я можу розкласти крісло і постелити тобі.
-Я не планую спати, тому надлишки такої розкоші мені не потрібні, спасибі.
-Тоді підемо, хоч поїсиш нормально, я там вечерю приготувала…
Повечерявши, хлопець включив телевізор, щоб не заснути й вони просто почали чекати. Маргарита сиділа прямо біля дивана, тримаючи руку дівчини в очікуванні її пробудження, а хлопець через 3 години не витримався і заснув.