8

Наступного ранку Кіра прокинулася в міцних обіймах подруги, поруч із якою заснула вчора за переглядом улюбленого фільму. Сонне личко Юзукі шалено розчулювало Кіру. Дівчина потяглася поцілувати Юзукі в лоб, заплющивши очі дівчина направила губи до лоба, але та різко підняла голову так, щоб їхні губи зіткнулися. Хоча обидві були не проти цього, після ранкового поцілунку Кіра подивилася на не сплячу подругу і з невеликим розчаруванням у голосі промовила.

-Так ти не спала … Хитра лисиця!

Ю у відповідь мило посміхнулася і притулилася до грудей Кіри, слухаючи її серцебиття. Це було її улюблене заняття зранку. Не те що їй подобався звук серцебиття, швидше їй подобалися груди дівчини. Пролежавши так досить довго, дівчата все ж таки вирішили встати з ліжка. Вони разом пішли у ванну кімнату, одна сонно почала чистити зубки, а інша вмивати обличчя, а потім навпаки. Аж раптом дівчата почули дзвінок у двері. Кіра та Ю спустилися вниз у своїх «Піжамах» насправді це були досить відверта спідня білизна, поверх якої ті накинули свої напівпрозорі халатики. Відчинивши двері Кіра, побачила отця Юзукі. Містер виглядав суворо, але після того, як той побачив дівчат у такому відвертому вигляді, він опустив очі й трохи збентежився.

-Доброго дня!

-Привіт, Батьку. Яким вітром?

-Кхм … Я можу увійти?

-Звісно.

Дівчата провели його на кухню та налив кави знову повторили своє питання. Після якого було.

-Не могли б ви переодягнутись у нормальний одяг?

Дівчата перезирнулись і скрикнули в один голос.

-Аааа, Зараз!

Через кілька хвилин Кіра спустилася до містера, і вже причесана і переодягнена присіла поряд з ним, чекаючи Ю. Юзукі не змусила їх довго чекати, Прекрасна дівчина сіла за стіл до всіх і досить суворо подивилася на батька. Той у свою чергу пробурчав щось у рацію, а потім вказав на двері, в які в ту ж хвилину увійшов маленький Хаято. Кіра одразу зірвалася з місця і полонила брата своїми міцними обіймами, а Ю у свою чергу подивилася на Кіру, встала зі стільця, плавно і вальяжно підійшла до батька й обняла того прошепотівши.

-Спасибі тобі велике.

Вона була дуже щаслива, тому що Кіра щаслива. Батько обернувся й обійняв доньку.

-Для тебе все що завгодно!

З очей Кіри потекли сльози радості й поки та обіймалася з братом, Поліцейський підвівся і попрямував до виходу. Вставши на порозі, він сказав.

-Удачі вам, дівчатка.

Кіра підвела голову і відповіла йому.

-Спасибі вам!

Вона підвелася і підійшла до нього, а посля обняла. Поліцейський, прийнявши обійми, пішов. Хаято подивився на Юзукі, а потім на Кіру і підійшовши до сестрички спитав.

-Кі … А хто ця тітка?

-Ця тітка, моя подруга, Юзукі. Це її будинок. Ми житимемо тут.

Юзукі присіла і мило посміхнувшись потягла руки до Хаято, щоб обійняти того. Але той з деяким побоюванням просто вимовив.

-Добрий день, я Хаято, дякую вам.

-Хаято, йди оглянь будинок, гаразд?

Хлопчик глянув на сестру, а потім побіг оглядати хату. Ю підвелась і трохи сумно подивилася на Кіру. Кіра своєю чергою підійшла до Юзукі й поцілувала ту.

-Дякую і тобі величезне. Не хвилюйся, він звикне, все буде добре, поки ми будемо разом.

Дівчина мовчки обійняла подругу і знову поцілувавши, сумно подивилася в бік, куди побіг малюк. Кіра переселилася в кімнату до Юзукі, звільнивши цим кімнату для брата. Проживши так кілька днів, все було нормально. Але було те, що досить сильно хвилювало Ю і це те, що Хаято не як не взаємодіяв з нею. Він усе ще дуже насторожений. Кіра стала приділяти багато уваги братові і Ю навіть почала трохи ревнувати або навіть заздрити. Але незабаром здоровий глузд узяв верх над дівчиною. Усе скінчилося. Дівчата щасливі разом, Кіра рада, що брат тепер поруч з нею… Через кілька років, дівчата закінчили школу і негайно збираються укласти шлюбний договір.