Залишившісь 2 місяця до екзамена, Ніл приходив до Миколи, аби трохи підтянути математику, але, на диво, Микола добре її знав, хоч ствержував, що не робив домашні завданя з класу п’ятого. Іноді в математику посвячувася ще й Валєра, який приходив поїси. Валєра вчасності якраз був першим, хто дізнався про стосунки Миколи та Ніла. В один з таких днів, 6 травня, коли вони вже пригадували останню тему, в двері було чути вже доволі знайомий стукіт
В.-є пожрати?
М.-для тебе завжди є ,заходь!
В.-опаа, а ви тут знов алгебру підтягуєте?
Н.-та ми вже завершили.
В.-ля, Ніл, а тиж так і не сказав, ти на кого підеш вчитись?
Н.-я в пед піду
В.-в педагогічний!? Ну дай бог тобі здоров’я.
Н.-дяка
В.-там миколка напевно запареться чути історії, які зараз діти гандони хахаха
Н.-напевно.
М.-мені тільки в радість чути, як дітей обсирають хахаха
В.-ну та, тобі на турагента вчитись, нерви берегти.
М.-можливо, ну я надіюсь екзамени хоч нормально здам
В.-та ти в мене розумний, не парся! А ти Ніл узагалі Енштейн!
М.-дякую звичайно, але не перебільшуй
В.-а хто сказав, що я перебільшую?
Н.-та справді годі з тебе, Валєр.
Літо наближалось усе швидше й швидше, а разом з ним і екзамени, в яких наші хлопці були впевнені відсотків на 80.
Екзамени майже усі склали добре, середній бал Миколи був 153, чого йому вистачило з головою для вступу. У Ніла було 178, Ендрю ледь набрав 100 балів, отримавши 123 балів, в принципі, усі троє поступили куди хотіли, але це ще було не кінцем. залишався випускний, на який усім потрібно було скинутись по 300грн кожному, сума досить невелика, адже в класі було всього 17 дітей. вони вирішили купити найдешевші лєнточки
А після випускного піти в ту ж “мрію”, де працював Микола. загалом, оскільки в класі було 10 хлопців та 7 дівчат, поділитсь по парах було важко, але всі встали як попаде, і репетирували, як вийде, адже всі зголосились, що їм цей танець нахєр не здався , а іншим узагалі до сраки. На випускному, по задумці, наші одинадцятикласники станцювали аби як. та пішли пити та їсти в піцерію. екзамени здали майже усі на прохідний, окрім двох нещасних.
Наступний місяць канікул також пройшов добре, якщо не рахувати випадку з Ендрю, який 19 червня побачив, як ніл з Миколою йшли разом за ручки
Е.-ееее, пацани!
Н.-о, Ендрю, привіт!
Е.-привіт-,захекано сказав хлопець.
Е.-як справи?
Н.-нормально.
Е.-а в тебе, Миколо?
М.-в мене прекрасно
Е.-ну це круто. Слухайте, а чого це ви за ручки ходете?
М.-ну, ми типу зустрічаємося
Е.-серйозно, а коли ви почали зустрічались? Стоп…. Але ж ви два хлопця….
М.-місяця 3 тому
Н.-і що, що ми хлопці ?
Е.-просто так не очікувано….
Н.-ага, то чого тобі треба?
Е.-та нічого, я просто поряд проходив і вас побачив. Ну добре, годі з мене шоку на сьогодні. я піду
Н.-ага, йди давай
М.-бувай
Ще через місяць в ,на диво, дзеркальну дату схожим способом про це дізналась і Женя
Ж.-слухайте, а ти ж той офіціант.
Точно Микола, то це ти тоді підняв трубку!
М.-я, але ти не переживай, я Ніла не вб’ю
Ж.-ну дивись мені,-,трохи з призріням гдянула дівчина,після чого засміялась
Ж.-добре, цей, совет вам на любов!
Додати до улюблених