Десь о шостій годині ранку, Ліана прокинулася від того, що вся двоспальна ковдра огортала тіло рудоволосої дівчини. Тому Лі лише зітхнула і взявши все потрібне, покинула кімнату, щоб не розбудити це диво. Адже, в принципі, вже можна було збиратися на роботу.
Сьогодні Ліана мала той самий не улюблений момент у роботі дівчини. Угоди з іншою шишкою цього міста, а точніше з головним конкурентом, який явно не налаштований дружелюбно.
Тому сьогодні, в комплекті з її шикарним чорним костюмом, вона була озброєна до зубів, але так, щоб це не заважало їй.
Зрозуміла справа вона поїде на угоду не одна, а з конкретною дозволеною кількістю охорони та й за пару кілометрів від місця зустрічі будуть ще люди, адже треба бути уважним і завбачливим у такому кримінальному світі.
Але не забігатимемо наперед, поки її мала спала, дівчина прийняла душ, зібрала все необхідне, поснідала і залишила сніданок своїй молодій дівчині. А після о 8 годині покинула будинок, прямуючи в їх “штаб” якщо можна це так назвати.
Маргарита ж вирішила, що сьогодні школу їй не варто відвідувати, там же все одно нічого цікавого. Знайома нам тема, звісно…
У годин так 10, дівчина прокинулася з відчуттям повного висипання, тому вона бадьоро підірвалася з ліжка, сподіваючись побачити свою кохану, але на жаль не побачила її, після вона згадала, що та сьогодні по роботі буде зайнята, тому швидше за все повернеться додому вже пізно вночі.
Марго заправила ліжко і попрямувала прямо в душ, а потім на кухню. Там, на столі, вона побачила записку, яка говорила. “Привіт, зайчик, сподіваюся ти виспалася. Дивись, поряд лежать ключі, це твоя пара, так що спокійно можеш завалюватися до мене, коли завгодно, ну або просто жити тут. Як твоїй душі завгодно. Потім, в холодильнику сніданок, так само там можеш брати усе, що хочеш. Я буду вдома пізно, на дзвінки відповідати не зможу. Цілую Лі!”