Ранок. Сонячний ранок. На обличчя дівчат світив промінь сонця з невеликої щілини, утвореної від штори.
Маша прокинулася раніше будильника, тому відразу ж взяла телефон у руки й вимкнула цей будильник. Дівчина ще кілька хвилин спостерігала за милим личком Меліси, а потім встала з ліжка потягнувшись.
Забравши всі свої речі, дівчина покинула кімнату, прикривши двері в кімнату. Маша віднесла не потрібні зараз речі в зал, а потім попрямувала в душ для того, щоб привести себе до ладу. Вона склала акуратною чаркою піжаму і поклала її на старе місце.
Закінчивши з душем, дівчина зібралася і вже збиралася поїхати, але зрозумівши, що дівчина не має ключів і не можна залишати двері відчинені, їй довелося йти будити Лісу.
-Хей … Соню, встань зачини двері, я вже йду. – Тихо вимовила Марія на вухо, після ніжного поцілунку в щоку сплячої дівчини.
-Угу … – Тільки прозвучало у відповідь від дівчини яка зовсім не збиралася вставати …
-Крихітко мені потрібно йти, будь ласка встань … – Майже благаючи говорила вона.
Тяжко зітхнувши Меліса із заплющеними очима піднімається з ліжка і повільно прямує у бік виходу, тим часом сама Маша швидко взулася і вже відчинила двері. На той час Ліса все-таки сонно дійшла до дверей і, підійшовши впритул до Маші, вперлася в неї головою.
-Все, я поїхала, пиши якщо що, добре?
-Угу … Ти приїдеш до мене після роботи?
-Якщо хочеш, приїду.
-Хочу … – Все таким самим сонним голосом говорила Меліса.
Маша своєю чергою посміхнулася. Мілота Меліси її завжди бавила і приваблювала. Залишивши квартиру своєї дівчини й переконавшись, що квартира закрита, Маша пішла на парковку до свого мотоцикла. Дорогою до мотоцикла вона встигла викурити цигарку, яку їй так зараз хотілося.
-Чортова залежність… – шикнула дівчина, поки одягала шолом на голову.
Вона зараз була трохи нервова, тому що вона не курила з моменту, як виявилася вдома у Меліси, але зараз все поступово налагоджувалося. Одягнувши рукавички дівчина сіла на мотоцикл і завівши його, вона вирушила на роботу, де якраз на неї чекав ранковий сніданок для всіх працівників ресторану.
Меліса ж, як тільки зачинила двері, пішла сонна в ліжко і відразу заснула, коли її щока торкнулася м’якої пір’яної подушки.
Дівчина спала, бачачи солодкі сни до обіду, доки її не розбудив телефонний дзвінок. Не розплющуючи очі, Лисиця рукою намацала телефон і відповіла на дзвінок.
-М
-Ага, Ти ще спиш. Я за пів години закінчую, їхати до тебе?
-Угу
-Щось купити? Може ти чогось хочеш просто так, чи на сніданок?
-Не потрібно, дякую. Чекаю тебе. – Вже бадьорішим голосом вимовила Меліса.
-Добре, я напишу, як виїжджатиму.
-Гаразд.Тяжко зітхнувши Меліса піднялася з ліжка і пішла приймати душ. Після якого дівчина швидко одяглася і взявши гроші пішла надвір.
Меліса попрямувала у бік магазину продуктів. Там вона закупилася продуктами для улюбленої запіканки Маші, а по дорозі назад дівчина купила невеликий букет тюльпанів.
Після приходу додому, дівчина поставила квіти у вазу і переодягнувшись пішла на кухню готувати запіканку. У момент, поки вона готувала, їй прийшло смс.
-Вже виходжу з роботи, скоро буду.
А це означало, що дівчина приїде через хвилин 10-15. Тому Меліса трохи прискорилася і вже через 5 хвилин поставила запіканку готується в духовку. Ще за 5 хвилин прийшла Маша. Меліса зустріла дівчину теплими обіймами, а потім спробувала відійти від дівчини що б та змогла роззутися, але Маша поклала свою руку на талію дівчини й підтягнувши до себе агресивно поцілувала Лісу в губи. Меліса не чекала такого різкого і наполегливого вчинку від Маші прямо зараз, але чинити опір вона не стала.
Закінчивши поцілунок, Лисиця все-таки відсторонилася від дівчини й вимовила.
-Разуйся і проходь на кухню. Їжа майже готова, залишилося приблизно 20 хвилин.
Після цих слів Меліса попрямувала на кухню і дістала з вази букет.
Маша ж неквапом роззулася і повісила куртку на вішалку. Поклавши шолом на тумбочку вона те ж, неквапливо попрямувала на кухню де її чекав подаруночок у вигляді дівчини з букетом.
Коли на кухню увійшла Маша, Лисиця підійшла до неї й подала букет, супроводжувавши це дію коротким поцілунком.
-Це тобі, котик. Я люблю тебе.
-Дякую, малюк, я теж тебе люблю. – Маша міцно обійняла Мелісу усміхаючись. – Звідки ти дізналася, що я люблю тюльпани?
-Хіхи, не скажу. – Ліса швидко відсторонилася від дівчини, посміхаючись, потім вказала рукою на вазу на столі. – Постав квіти поки сюди. – Після цих дій дівчина підійшла до духовки й прочинивши ту, перевірила на готовність запіканку, але та на жаль, ще була не готова.
Маша ж поставила букет у вазу та сіла за стіл.
-А Що моя господиня готує?
-Запіканку. – Дівчина трохи почервоніла, але ніжне звернення у свій бік завжди супроводжувалося появою рум’янцю на щоках.
-Ооо. Круто)
За хвилину 15 запіканка вже була готова, а тому дівчата приступили до трапези.
Маші дуже сподобалася запіканка, і вона про це сказала дівчині.
-Я дуже рада що тобі сподобалося. – Ці слова супроводжувалися щирою усмішкою.