Весь наступний тиждень одинадцятикласники лише те й робили, що готувались до екзаменів, адже до здачі залишилось усього 2 місяці. звичайно такі, як Ніл які вчились весь рік, не дуже їх боялись, а от такі, як Ендрю ледь нервові зриви не хапали. Але те не важливо. Головне те, що зараз 6 квітня,п’ятниця ,15.15.Це означало, що вже всі уроки завершились.
Н.-Микола, слухай, нам треба поговорити.Давай десь на вихідних зустрінемось?
М.-нащо відкладати? пішли зараз до мене додому
Н.-а рюкзаки?
М.-та нічого страшного, я ж недалеко живу. Чи ти вже забув?
Н.-не забув я нічого! Пішли вже.
Вийшовши зі школи через головний вхід вони попрямували до Миколи. Дійшовши до підїзду, Микола ніби нічого не розуміючи запитав.
М.-чого це ти так різко до мене додому напросився, а?
Н.-слухай, нам потрібно обговорити хто, і що ми тепер -,сказавши ці слова, вони вже війшли до квартири та сіли на кухні.
М.-тобі каву? Зразу кажу, є лише 3в1. Нової кави не з’явилось.
Н.-ну давай вже 3в1. І не відходь від розмови!
М.-не йду!
Н.-та годі з тебе приколів! Ми друзі, чи шось більше?
М.-а тобі як хочеться? -,ніжним та справді цікавлячимся голосом запитав Микола
Н.-друге-,майже пошепки вимовив почервонівший, наче томат, Ніл.
М.-хочеш стосунків? Зі мною?
Н.-нє блять, з Елеонорою!
М.-з Елеонорою не треба…
Н.-Микола блять
М.-хахаха, ти такий милий, коли злий
Н.-звичайно я злий. скажи, ти цього хочеш?
М.-так -,упевнено сказав парубок вставши зі столу та підійшовши до Ніла
М.-а ти?
Н.-я думаю, так-,трохи подумавши сказав Ніл
Після цих слів, Микола, який і так вже стояв біля Ніла, нахилився до парубка та поцілував його
Додати до улюблених