Після душу, Меліса закинула свою білизну у свій рюкзак і пішла на кухню, де її вже чекали. Маша допиваючи свій чай, думаючи про щось своє.
-Вибач, я трохи затрималася, ти могла сісти снідати без мене. – Меліса опустила винувато погляд сідаючи за стіл.
Маша до того, як дівчина не почала говорити повністю не звертала увагу на те, що відбувається навколо.
-А, все нормально, не хвилюйся. – Маша взяла тарілки з яєчнею та овочами й поставила їх на стіл.
Так само вона подала каву дівчині, а потім сіла навпроти й неохоче їла паралельно дивлячись на красу дівчини, що сидить, навпроти. Меліса ж почала спокійно їсти.
Закінчивши трапезу Меліса подякувала за їжу і стала мити весь посуд, стоячи спиною до Маші. Яка з самого ранку якась загадкова і занурена у свої думки. Меліса теж сьогодні думала багато про що, але її сором’язливість не дозволяла їй розповісти про те, що в неї в голові, не запитати про те, що коїться в голові дівчини.
Але тут саму Машу почала напружувати тиша, тому вона спитала на пряму.
-Те, що сталося вчора, це була побічна дія алкоголю чи справді твої почуття?
По тілу Меліси пробігли мурашки, але вона спокійно відповіла.
-Я спеціально напилася що б тобі сказати те що я дійсно відчуваю. Інакше я не змогла б тобі нічого сказати, а почуття спалювали б мене зсередини. – Кожне своє слово Меліса вимовляло чітко та твердо. Від скромниці нічого не залишилося у цій промові.
Маша уважно вислухала все, що сказала Меліса та посміхнулася, потім вона підійшла до дівчини й обняла ззаду за талію.
-Ти Така мила. Будеш моєю дівчиною? – Меліса без роздумів погодилася, бо зараз хотіла цього, напевно, так само як і Маша.
Після цього Маша поцілувала дівчину в щічку, потім почала складати чисту по місцях. Закінчивши з посудом Меліса взяла телефон і вирішила перевірити наявність нових повідомлень і побачила, що їй написала мати про те, що їй би не завадило зараз же з’явитися вдома. Тому настрій дівчини впав, і вона підійшла до Маші й міцно обняла.
-Щось трапилося?
-Мені додому пора … А, я не хочу йти від тебе … На вулиці огидна погода, а у твоїх обіймах вона здається чудовою.
-Ми з тобою тепер будемо разом у будь-яку вільну секунду, так що давай не засмучуватимемо твою маму і поїдемо додому?
Ліса покірно кивнула головою і пішла в кімнату за рюкзаком, Маша знайшла ту толстовку, в якій раніше прийшла Меліса і, взявши її в руки, теж пішла в кімнату збиратися.
-Тримай. – Маша простягла толстовку Мелісі – замерзнеш же, на вулиці зараз аж надто холодно що б їхати на мотоциклі в топі.
-А, так … – Ліса почала одягати толстовку і тут її погляду з’явилася досить красива картина того, як дівчина знімає футболку і перевдягає її на таку ж толстовку, але червоного кольору. І в мить щоки Меліси стали такого ж кольору, як і толстовка Марії. Вона швидко закінчила зі своєю толстовкою і взявши рюкзак відразу покинула кімнату і пішла в коридор взутися. Маша помітила реакцію дівчини та посміхнулася. Взявши рукавички та телефон, вона подалася слідом.
-Чого ж ти так швидко покинула кімнату? – З невеликим знущанням в голосі запитала Маша.
Меліса обернулася, щоб щось відповісти, але Маша відразу поцілувала її в губи.
-Ти Граєш не чесну гру!
-Я знаю. – Маша посміхнулася і за цей час вже взулася і дістала шоломи, тому вони відразу пішли з квартири й попрямували на стоянку.
Хоч Меліса вже вміла надягати шолом, однак щоразу це робила Маша. Ніхто з дівчат не був проти й обом це приносило якесь задоволення. Сівши на мотоцикл, Маша домчала дівчат за пів години до будинку Меліси.
-Приїхали. – Сказала Маша, вставши з мотоцикла подаючи руку Лисі.
-Спасибі тобі велике. – сказала Меліса після того, як зняла мотошолом і передала його Маші.
-Немає проблем, ти ж знаєш … – Машу перебив черговий боязкий поцілунок Меліси в губи.
-Я відпишуся вдома, щодо обстановки й тоді, коли буду вільна.
-Добре.
Після цього Меліса пішла додому, а Маша поїхала до своєї подруги, щоб поговорити.