Крок, два, три, і Скорпіус Малфой уже стоїть біля Герміони і щось говорить. Стоп, щось говорить?! Герміона тупо закліпала очима аби відігнати морок, проте молодий чоловік уже перестав говорити і тепер мовчки дивився на неї, очевидно, очікуючи відповіді.
– Що? – зібравшись з силами запитала дівчина.
Зазвичай вона не була така розхлябана й розмови з людьми її не лякали, але сьогодні вона наче знов повернулася на свій перший курс.
– Танець. – усміхнувся Скорпіус. – Я запросив тебе на танець. Приймаєш пропозицію?
Герміона завмерла, Малфої завжди були снобами, які поряд з такими як вона, навіть, стояти не бажають. А тут один з них запрошує її на танець. Сміється, проспорив, хоче принизити? Видатний розум Грейнджер усе шукав відповідь на запитання, але хлопцю вочевидь надоїло мовчання.
– У тебе платні слова чи ти ігноруєш мене принципово? – промовив скептично.
Герміона, здивовано підняла голову аби зустрітися з хлопцем очима, він був вищий від неї на півголови мінімум. Вона винирнула з власних роздумів і наче згадала про його існування.
– Але… ми навіть не знайомі…
– Значить у танці й познайомимося! – твердо відказав юнак і схопивши долонь дівчини, повів її у зал.
Діставшись на танцпол він повернув її лицем до себе і поклавши руку на талію повів у танець під плавну мелодію.
Скорпіус не розумів, чи вона настільки втратила від нього голову, що не може зв’язати двох слів чи він просто їй не сподобався і вона ігнорувала його принципово. Він схилявся до першого варіанту, усе таки відмов він не любив.
– Ти не розумієш, я маглонародженна. – уже впевненіше почала Герміона.
– Зазвичай, люди коли знайомлять говорять своє ім’я, а не статус крові, але окей, зіграємо по твоїм правилам. Я чистокровний. – серйозно відказав хлопець. – Група крові потрібна? – і в його очах заграли бісики.
Герміона не знайшла, що відповісти.
– Що, вперше бачиш перед собою неупередженого Малфоя?
– Так. – швидко видала дівчина й подумки дала собі підзатильника, зрозумівши, кому і що сказала.
Але хлопець лише розсміявся.
– Можливо, ти все таки скажеш своє ім’я? – запитав він усміхаючись.
– Герміона Ґрейнджер. А ти? – примружила очі шатенка.
– Скорпіус, як ти вже здогадалася, Малфой.
– Старший брат тхор… Драко, виходить?
– Ага, старший брат того самого тхора. – розсміявся хлопець.
– То ти знаєш? – здивувалася Герміона.
– Знаєш, хоч Дурмстранґ розсташований далеко від Хогвартсу, до нас все таки долітають деякі чутки. – примружився розглядаючи риси обличчя партнерші.
– То ти вчився в Дурмстранґу, – уже як ствердження відказала Герміона. – тепер зрозуміло, чого тут про тебе ніхто нічого не знає.
– А ти хочеш дізнатися? – прошепотів Скорпіус й нахилився до лиця дівчини, видахаючи тепле повітря у її губи.
– Знаєш, я напевно відхилю цю заманчиву пропозицію. – вперше за вечір знайшлася Герміона й виплутавшись з кільця рук Малфоя, рушила в сторону столиків по пунш.
Її щоки палали, тільки не зрозуміло від чого, добре, що хоч пісня закінчилася й вона не виглядала дурепою, розірвавши танець.
Проте пуншу їй випити не вдалося, адже її одразу збив з ніч ураган під назвою Джині. Здається, каторга питаннями почалася, думала Герміона старанно ігноруючи важкий погляд на собі.
Скорпіус провів шатенку поглядом й усміхнувшись рушив до Сильвія. Його друг уже у всю цілувався з якоюсь блондинкою, але Малфой чекати не любив, тому взявши друга за комір піджаку, зі словами “Відсосися”, відтягнув його від розгубленої дівчини, яка, одразу ж, поспішила відійти від них.
– Ей, я тобі кайф не ломав! – одразу запротестував Ретліф.
– А як же “неповнолітні”? – нагадавши слова друга відказав блондин.
– Ця точно повноліттня! – ствердно захитав головою хлопець, вказуючи у бік блондинки, й уже розвертався аби покинути компанію друга. Малфой лише закотив очі.
– Ти краще мені порадою допоможи. Що мені з он тією робити. – й вказав кивком на Герміону.
– Одружись!
– Сильвій
– Порада є порада, давай, вперед, прапор тобі в руки…- швидко забалабонив товариш з нетерпінням поглядаючи у сторону блонди.
– Я серйозно! – гаркнув Скорп.
– Слухай, звідки я знаю?! – запитав розгублено. – На дурне питання, дурна відповідь! Чого ти взагалі пристав до тієї дівчини?!
– Сам не знаю, але це непоганий привід розізлити батька. – усміхнувся.
– Ну тоді, запроси її на побачення, Люціус почорніє!
– Почорніє?
– Ну, правильно посивіє, але твоєму старому уже нема куда, – ствердно видав Сильвій, на що Скорпіус лише всміханувся. – але чесно признатися, вона гарна собою, – подивився на Герміону, – проте тобі уже не світить. – раптово видав хлопець.
– А це чого, раптом? – незрозумів такої швидкої зміни монологу блондин.
– У неї здається, є хлопець. – й вказав головою на дівчину і якогось рижого хлопця з яким вона судячи з усього виясняла ввідносини.
Але Скорпіуса здивувало не це.
– Ти що дійсно думаєш, що я не відіб’ю дівчину в якогось рижого недоноска? – серйозно промовив він.
– Ну… – протягнув Ретліф вказуючи тим самим, свою невпевненість.
– Споримо?! – блискавично видав Скорпіус.
– Як банально, – розсміявся Сильвій, – як завжди на одне бажання?
– На три. – блимнув очима блондин.
– Підносиш ставки? Похвально. – поважно захитав головою, – А ти потім в неї не закохаєшся? – й підніс свою руку, яку Скорпіус одразу ж пожав.
– Подивимося. – усміхнувся Малфой.
– Гра почалась, друже?
– Почалась.
І хто вийде з неї переможцем?