Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

11

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Йшов час. Ліана вирішувала проблеми по роботі, Маргарита займалася навчанням.

Вечір після тяжкого останнього робочого дня тижня. Вечір п’ятниці.

Лі сиділа з келихом червоного напівсухого вина на кухні і докурювала останню цигарку з пачки. А Маргарита сиділа в залі і стурбовано комусь відповідала.

Мафіозі напружува тиша, що нависла в будинку, бо зазвичай Марго не дозволяла такому статися, то музика, то фільми, співи або просто спілкування.

– Маргаритка моя, диво, все гаразд? – Видихнувши клуб диму в зал, запитала Ліана, увійшовши слідом за хмарою.

-А? Ні, вибач… Мені доведеться на якийсь час поїхати, я піду зберу речі… – Рижик одразу підірвалася з місця і побігла в кімнату збирати речі.

Але Лі не пальцем роблена і одразу кинулася за нею, перехопивши ту на пів шляху, щоб зрозуміти, що сталося.

Спіймавши дівчину за зап’ястя, притиснувши до стіни.

– Рижику, поясни виразно, що сталося.

– Я… Я поспішаю, вибач

– Поясни і я допоможу тобі зібрати речі і взагалі, скільки зможу допоможу.

-Моя мама. – З гарних очей цієї тендітної фігури полилися сльози. -Моя мама п-п-потрапила до лікарні, її збила машина, я мушу до неї приїхати, у неї більше нікого немає, крім мене! -Дитина сіла навпочіпки і заплакала навзрид.

Лі спустилася вниз і мовчки пішла на кухню на кілька хвилин, а потім швидко повернулася і підняла Марго на руки і віднесла до кімнати, посадила на ліжко, обняла, заспокоїла, приголубила.

– Кошеня, послухай мене, зараз Джонні пробиває всю відому інформацію за станом твоєї матусі. Якщо її стан дозволить, її перевезуть до цього міста, ні, я поїду з тобою до неї. Добре? А зараз збирай речі.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь