-Так, юні Леді, прошу вас залишити балкон і продовжити свої ніжності в теплішому приміщенні й вже після того, як я огляну рану Ліани й дам їй ліки, згодні?
Марго піднялася на ноги, кивнула й вийшла до зали, а Джо тим часом узяв Лі на руки й поніс її слідом.
Посадивши ту на диван, він почав повільно розстібати блузку Ліани, щоб оглянути рани.
Маргарита хоч і розуміла, що хлопець її лікар, друг, ГЕЙ, але все одно досить нервово спостерігала за всіма процесами й діями, що проходили з її дівчиною.
Джонні швидко оглянув дівчину і пішов на кухню, щоб приготувати поїсти дівчатам і собі.
Поранена дівчина все ще була в скривавленій блузці.
Марго підійшла до Ліани й поцілувавши ту в лоб почала знімати з неї блузку, ніжно посміхаючись.
-Маргарита, світло моїх очей, я звичайно люблю тебе, але тобі не здається, що не найкращий зараз час для втіх?
-Улюблена, які втіхи, невже ти думаєш, що тільки це у мене в голові? – Марго хихикнула. – Вам, Мадам, варто прийняти душ і змінити свій одяг, мабуть, на чистіший.
-А, ой – дівчина посміхнулася – вибач за поспішні висновки …
-Все в порядку, вибач, я не така сильна, як ти, тому, спирайся на мене і вставай потихеньку, я відведу тебе в душ.
Лі кивнула і за підтримки своєї дівчини дісталася до душу.
-Зайчик, тобі тут потрібна допомога?
Ліана заперечливо покивала головою.
-Добре, я поки піду принесу тобі чисту білизну та одяг, скоро повернуся, так що не закривай.
Марго пішла в кімнату Лі й почала шукати одяг дівчини, на це вона витратила близько хвилин 15 і коли та повернулася до Ліани, вона вже закінчила свої лазневі процедури.
-Сонце, я входжу. – промовила Марго після того, як постукала у двері.
Після дівчина одяглася і вони попрямували на кухню до Джонні їсти.