Той звук сирени швидких допомог
Завжди у наших спогадах він буде.
А вибухи лунають знов і знов.
Такі, яких ніхто з нас не забуде…
Крізь крики відчаю, крізь сльози і слова…
Ми віримо, що скоро все скінчиться.
Що завтра вже припиниться війна,
А ворог той життя свого лишиться.
Хай ллється кров ворожа до кінця.
Хай падла клята в муках подихає.
За кожний дім зруйнований, русня
Життя свої нікчемні віддає.
За все розплатитесь: за Ірпінь й за Ізюм,
За Харків з Києвом, за Бучу й Маріуполь.
Не буде до вас жалю ні у ком,
Хто в килимі ховає рідних трупи.