Літнього ранку Кіра прокинулася від яскравих сонячних променів, які світили їй прямо на обличчя. Дівчина збиралася відвідати гурток плавання. Для неї це був дуже важливий день, тому що вона ніколи у своєму житті не відвідувала схожих заходів. Кірі було 16 років і в неї було лише двоє друзів, з якими вона дружила з молодших класів. Цієї осені вона мала перейти в десятий клас. Кіра красива брюнетка з карими очима, стрункою статурою і зріст приблизно 170 сантиметрів. У неї не було хлопця, але при цьому її друг дуже любив її, і не раз зізнавався у своїх почуттях Кірі, але на жаль дівчина не могла відповісти взаємністю.
Кіра сама по собі дуже тиха дівчина, ну чи її зробили такою батьки, вона любить проводити час на вулиці з друзями, слухаючи гучну музику або сміючись на весь голос, але з батьками вона була настільки тиха, що ті не помічали її присутності. Дівчинка старанно вчилася і не дозволяла собі не послухатися Батька чи Мати. І ось Кіра піднялася з ліжка, подивившись у вікно, на вулиці бігав її молодший брат, бавлячись зі своїм м’ячем. Хаято було 6 років, Кіра завжди любила свого молодшого брата. Вона мило посміхнулася, побачивши братика, потяглася і попрямувала до ванної кімнати. Прийнявши душ і почистивши зуби, зібрала волосся у високий хвостик. Кіра вийшла з ванни й попрямувала до своєї кімнати, щоб переодягнутися. Дівчинка одягла свій улюблений одяг, зібрала сумку для плавання і пішла у бік кухні. Там сидів її Батько та пив міцний чай. Кіра натягла милу усмішку і сказала.
– Доброго ранку, Батьку.
На що було лише грубе:
– Угу
Кіра підійшла до вхідних дверей і залишила там сумку з речами, а потім повернулася на кухню, щоб узяти собі води на заняття. Підійшовши до холодильника, вона відчинила дверцята і взяла пляшку з мінеральною водою. Батько Кіри супроводжував кожен рух доньки суворим поглядом, ніби якщо вона зробить щось не так, він кинеться на неї, як лютий вовк і загризе.
Телефонний дзвінок.
Батько відвів погляд від дочки. Від телефону Кіри лунала тиха мелодія. Дзвонив Кото, друг Кіри, котрий закоханий у неї. Кіра відповіла на дзвінок.
-Привіт, Кото
-Привіт, Кіро, ти де?
-Ще вдома, а що?
-Подивися у вікно і виходь!
-Угу.
Кіра поклала трубку, коли підійшовши до вікна, побачила Кото на машині його батька. Дівчина посміхнулася, взулася, взяла сумку та воду, крикнувши.
-Я На заняття!
Відчинивши двері, вона побачила Кото, який стояв прямо перед нею подаючи їй руку і супроводжуючи до машини.
-Я тебе відвезу, а після занять заберу покататись, ти не проти?
Кіра трохи почервоніла і лише тихо кивнула мило посміхаючись. Сівши до машини Кіра сказала.
-Спасибі
Кото посміхнувся і поправивши дзеркало заднього виду, завів машину і повіз Кіру в басейн. Дорога склала 35 хвилин їзди та весь цей час вони обидва мовчали. Доїхавши до басейну, де, власне, і був гурток плавання Кіри, Кото вийшов з машини й пішов відчинити двері Кірі та подати руку. Він дістав її сумку із заднього сидіння і подав Кірі.
-Вдалого заняття!
-Спасибі велике, Кото.
Кіра попрямувала всередину. Біля входу було багато дівчаток та кілька хлопців які спілкувалися та сміялись. Кіра пройшла повз, але відчула на собі пильний погляд, вона обернулася і помітила блакитнооку блондинку з тієї компанії. Саме вона пильно дивилася на Кіру.
Але Кіра не надала цьому особливої уваги. Тільки ось у момент, коли їхні погляди зустрілися у Кіри, щось тьохнуло всередині. Вона поправила своє темне волосся і пішла всередину. Зайшовши, вона відразу побачила табличку “Хлопці наліво, Дівчата направо”. Це були вказівники роздягальні, Кіра попрямувала туди. І слідом за нею пішла Та білявка. Кіра пішла до шафки №342, це її шафка, Блондинка все ще йшла слідом, вона зупинилася поруч із шафкою №340 і відкрила її. Дівчина дістала купальник і поклала його на лавку, що стояла посередині коридорчика між рядами шафок. Кіра відкрила свою шафку і поклала воду, взуття та курточку туди і почала озиратися у пошуках роздягальні. І на той момент вона повернулася у бік незнайомки, яка вже була майже повністю голою. Кіра запищала від подиву і голосно крикнула.
-Вибачте!
Вона відвернулась і закрила обличчя руками й почервоніла, а в голові у неї тільки звучало “Ось це у неї груди, напевно, розмір третій, четвертий. Стоп я не про те думаю, тут що немає нормальних роздягалень? І що, мені теж доведеться повністю роздягатися?” Поки Кіра панікувала Ю (так звали ту блондинку) підійшла до неї в одних трусиках, присіла поряд, прибрала руки дівчини з обличчя, тримаючи їх своїми ніжними руками, спитала.
– Вибач, я тебе збентежила? Ти тут, напевно, вперше, я маю рацію?
Ю мило посміхнулася і дивилася прямо в очі Кіри.
-Мене звуть Юрико, а як тебе звуть?
-М-м-мене звуть Кіра… Так, я тут уперше… Дуже приємно познайомитися, але чи не могли б ви одягнутися?
Сказала Кіра все ще сильніше почервонівши та намагаючись не дивитись на груди новою знайомою.
-Ой пробач, Кіро, може тоді переодягнемося і тоді поговоримо? До речі, клич мене просто Ю.
Ю встала і попрямувала до своєї шафки, вона повільно зняла трусики й вдягла свій купальник. Кіра весь цей час збентежено стояла біля своєї шафки в спідній білизні соромлячись. Ю подивилася на Кіру і хитро посміхнулася, а потім підійшла ззаду й тихо шепочучи їй на вушко запитала.
-Тобі допомогти?
Кіра почервоніла, а потім відповіла.
-Ю, не могли б ви відвернутися, поки я переодягнуся?
По тілу Кіри побігли мурашки від ніжного і несподіваного голосу Ю.
-А? Ти соромишся? Хм, ну гаразд.
Їх ряд був порожній, і там була з Кірою тільки Ю. Яка сіла на лавку і заплющила очі, думаючи про своє.
Закінчивши переодягатися Кіра сіла поруч і сказала.
-Я, це, я все.
Ю подивилася на Кіру, потім подивилася на її груди й почала просту розмову, в якій вони обговорювали інтереси один одного, дізналися, що ровесниці й живуть відносно недалеко. І те, що Ю живе сама після того, як переїхала до цього міста. Дівчата попрямували до басейну, де вони пробули близько години, а після спілкування пішли разом у душ і роздягальню. Кіра відчувала якесь дивне тепло під час розмови з Ю. Вона навіть не помітила, як переодяглася при ній, не перериваючи їх розмови. А коли настав час йти Ю взяла її за руку і спитала.
-Не хочеш зайти до мене в гості, вип’ємо чай, чи ще чого.
-Кхм, не знаю, мене хотіли підвести додому… Або. Зараз я дізнаюся точно.
Кіра написала смс Кото, в якому запитала, чи не міг би він підвести їх до будинку Ю. Кото відразу відповів, що з радістю їх відвезе і вже через 10 хвилин під’їхав на стоянку басейну. Кото відвіз дівчат додому до Ю та попрощався з ними. Дівчата зайшли до будинку, Вона замкнула двері, і разом пішли в зал куди Ю тут же понесла келихи та пляшку холодного шампанського.
Кіра дуже здивувалася і спитала.
-Навіщо?
-Ну … Я хотіла відсвяткувати наше з тобою знайомство, а ти проти?
Кіра трохи подумала, а згодом відповіла.
-Я не проти, але багато пити я не буду, батьки якщо учують що я пила, виженуть з дому.
-Добре
Ю налила повні келихи холодного шампанського і сіла поряд з Кірою.
-Тоді За знайомство!
-За знайомство!
Випивши так келихи 2-3 Кіра вже була п’яна. Вона раніше ніколи не пила алкоголь, не з друзями, не з сім’єю. Кіра дивилася на Ю і в її голові були лише хтиві думки, хоча дівчина була зовсім не вульгарною, а навпаки дуже пристойною. Дівчатка сміялися, спілкувалися і тут зайшла мова про хлопців, вони довго обговорювали друга Кіри, а після Ю сказала.
-Слухай, Кіро, я лесбійка… Якщо ти будеш проти спілкування, я зрозумію. Але ти мені дуже сподобалася і здається, я закохалася в тебе.
І в цей момент у Кіри з’явилося бажання поцілувати Ю, її тіло горіло чи то від присутності Ю, чи то від шампанського і Кіра ніжно поцілувала блідо-рожеві губи власниці дому. Ю не чекала цього і сильно здивувалася, але її бажання зробити те саме взяло гору. Ю поклала руки на шию Кіри й продовжувала їх палкий поцілунок. Він тривав як вічність, а після Кіра міцно обійняла Ю і сказала.
-Я здається теж люблю тебе.
Обійми Кіри ставали дедалі слабшими, і та просто заснула на руках Ю. А та тихо розсміялася.
-Заснула прямо на руках, дурненька, я ж тебе до ліжка не донесу. Прийдеться спати тут.
Ю трохи посиділа з Кірою на руках, потім акуратно поклала її на диван, на якому вони й сиділи. Вона швидко прибрала зі столу, сходила в душ, принесла подушки та ковдру, поклавши Кіру акуратно на подушку, вона лягла поряд з Кірою. Ю погасила світло пультом і міцно обняла сплячу подругу. А потім згадала, що її подруга так і не зателефонувала батькам, а сама цілий день була тут. Ю встала з ліжка, взяла телефон Кіри, відкрила месенджер і відправила матері смс “Вибачте матінко, я змушена залишитися на ночівлю у подруги, їй стало дуже погано і нікому за нею доглянути. На добраніч, вранці зателефоную”.
-Такс, відправити, сподіваюся Кіра не буде проти.
Ю поклала телефон Кіри їй у сумочку, лягла в ліжко й обійнявши п’яну подружку заснула поряд.