Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

1

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Сьогодні був особливий день. День коли

Маргарет, накінець-то, переїде до свого друга. Закінчивши університет, вони разом вирішили почати доросле життя та зняли квартиру у мальовничому районі Берліна. І ось вона зібравшись з духом та з однією маленькою валізкою у лівій руці, стояла на вокзалі та чекала свого потягу.

Залишалось 22 хвилини і здавалось, що після цього життя буде розділене на до і після. Так воно і було. Вона чекав цього моменту багато років і кожного дня думаючи коли цей день настане,

вважала, що залишись трохи.

А тут залишається зовсім нічого.

Люди метушилися, прощались і обіцяли не забувати телефонувати. Хтось плакав, хтось радів, хтось стояв у обіймах з коханими.

Маргарет був одна. Бо її не кохали. Вона, загалом і не хотіла.

Кохання – дивна штука.  За допомогою неї ти можеш закохатися в того, кого при знайомстві не злюбив.  Будь то звичайна людина, головний бунтар школи, директор дорогої фірми, всесвітньо відомий актор або просто звичайний вчитель старших класів.  І тобі нічого не залишається, крім як піддатися цій спокусі, стати слабшим, ніж ти є. Проте Маргарет не закохувалась. Вона не хотіла відносин, хлопці швидко набридали їй і змінюючи їх дівчина відчувала тільки злість.

У її подруг були відносини, дівчата зустрічались довго і постійно щось теревенили про кохання. Проте, це не обходило її. Користуючись популярністю у чоловічої статті, Рет змінювала їх як рукавички, думаючи що це саме той. Той, хто на все життя. Проте ні. Через кілька днів вона відчувала до нього огиду і з всією жорсткістю кидала його, тішачи своє марнославство.

Вона не була героїню американського серіалу – тихою, сором’язливою та доброю. Вона була собою.

Почувши звуки потягу, гучні слова тітоньки позаду « Ну все, бувай! Напишеш Джоне!» Маргарет рушила.

Ось він. Момент.

Їзда мала бути 7 годиною, а при приїзді її друг мав зустріти та привезти у таку омріяну квартиру.

Збираючи крихти від крекеру на столику та чуючи шум людей у проході, Рет зрозуміла – під’їжджає.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь