сюрприз

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Намджун в розпачі.

21 липня. До камбеку залишаються лічені тижні, а Намджун рахує їх глибиною синяків під очима. Він дивиться в зеркало і відчуває себе якимось плавцем, що вирішив дістатися дна океану. Так, глибина більше десяти днів, фіксуємо. Здається, саме скільки пройшло з їх останньої зустрічі з Джином.

 

Всі семеро хлопців доволі рідко розлучаються один з одним, але на цей раз Намджун був вимушений розпрощатися з ними усіма на довгі півтора тижні. Лідер повинен їхати в Америку для колабу з одним доволі популярним репером, Біг Хіт все вирішив за нього. Цей фіт доволі прибутковий, плюс новий трек для американського ринку і корисні знайомства. Репер виявився доволі хорошою людиною, але їм не довелося доволі часто говорити, все ж не для цього Кім перетинав океан. Але, насправді ж, він і не горів бажанням. Єдине, чого прагнув Намджун на даний момент – впасти прямо в обійми Сокджина та залишитися там навіки. Доречі, про Джина.

 

Брюнет відвертається від свого відображення, прагнучи замість цього замученого чолов’яги побачити миле личко свого коханого. Від останнього досі серце починає битися швидше, хоча для них вже звично називати один одного різними пестливими кличками, хоча й прошло вже більше трьох років з того самого цукерко-квіткового періоду.

 

Телефон в кишені раптово починає вібрувати, перериваючи Намджунові думки, але ненадовго. На екрані зображення найкрасивішого хлопця в чортовому всесвіті, від чого посмішка Кіма розтягується від вуха до вуха.

 

– Прийом. Як себе почуває мій трудяга-чоловік? Ти хоч живий ще там? А то, знаєш, такого вдовця швидко заберуть, – голос в трубці звучить насмішливо, але в ньому можна почути нотки занепокоєння.

 

– Було жахливо, але думка про те що тебе можуть викрасти в мене, не дає опустити руки. Якщо ти й підеш від мене, то тільки по своїй волі, крихітко, – флірт виходить на п’ятірку, але це максимум, на що брюнет зараз здатний.

 

– Ну, якщо серйозно, Джун-і, я ж нервуюся. Ти снідав сьогодні? Якщо скажеш що ні я навіть не поцілую тебе при поверненні! – Сокджин хоче зробити серйозний тон, але все ж голос здригається. Вони обоє розуміють, що наврядчи вилізуть з ліжка на наступний день.

 

– Ну це вже шантаж, але маю тебе розчарувати, я відвідав сьогодні неймовірного американського сендвіча з подвійною котлетою! Звичайно, гостроти не вистачає, але краще чим минулі хот-доги з Вегасу, у мене досі нудить від одного погляду на сосиски, – живіт відгукується, висловлюючи підтвердження його слів.

 

– Добре, тоді я спокійний. Що ж, мені потрібно вже бігти, менеджер кличе, настала черга моєї фотосесії. Страшенно сумую за твоїми обіймами, велика коало. Цілую!

 

– І я за твоїми велетенськими плечима, хом’ячку. Колись я відкушу твої м’ягенькі щічки, люблю тебе!

 

Розмова закінчується, залишаючи в душі приємні спогади. Намджуну потрібно поспішати, щоб встигнути все зробити вчасно, на сум часу не залишається.

 


 

Сокджин повільно йде вулицею, роблячи вигляд, що насолоджується дощем. З його роботою рідко виходить ось так просто прогулюватися по вулиці, але сьогодні весь день гроза і люди стараються як умога швидше потратити до своїх домівок. Насправді, Сокджин не особливий любитель прогулянок і вважає посидіти вдома за відеоіграми набагато краще, але не сьогодні. Не тоді, коли немає з ким грати, а в квартирі тільки темрява і тиша.

 

Взагалі, він міг би піти до їхнього гуртожитку, як завжди, але і там ситуація не краща. Юнгі зараз працює у себе в студії, Хосок на практиці, Чимін займається вокалом, до Техьона дійшла його черга на фотосесії, а Чонгук взагалі в качалці. Намджун же знаходиться на іншому материку, що ще більше засмучує.

 

Не дуже то й приємно повертатися додому, де раніше тебе зустрічали теплими обіймами і поцілунками в вуста, а зараз тільки гармидер, який він залишив після сну. Вокаліст не дуже то й звик до самотності, від чого й має всі ці дні кепський настрій.

Додому все ще не хочеться. Але робити нічого, Сокджин піднімається на свій поверх та вже було хоче відкривати двері, але ручка й сама піддається, даючи зрозуміти що замок відкритий.

 

У Кіма все раптом похолодало всередині. З його життям… Це може бути хто-завгодно, починаючи від божевільного сасена і закінчуючи грабіжниками і він навіть не знає, що з цього краще.

 

“Так, не панікуй, Сокджин, ти ще не знаєш, що це, може просто забув зачинити”, але ж він точно знає, що не забув, ба більше, ще й спеціально перевірив раза три. То що ж це чорт візьми таке?

 

Хлопець навшпиньки прямує до кухні, звідки раптом починають долинати крики і… запах чогось горілого?

 

Кім зажмурює очі і, озброївшись парасолькою, з криком забігає до кухні, навмання вдаряючи і чуючи жадібне скиглення. Доволі знайоме скиглення, невже…

 

Не вірячи, він відкриває спочатку одне око, а потом і відразу друге, кидаючи кудись парасолю і падаючи на підлогу прямо біля пораненого.

 

–  Кім Намджун, щоб тебе три чорти порвало! Що це таке? Ти як тут опинився і чого мене лякаєш я тебе питаю, га? – і Джин починає лупасити його долонями прямо по животу, але, насправді ж, ледви торкаючись.

 

– Кхе… Та я ж сюрприз хотів, як у всіх фільмах… Кхе, але вийшов якийсь анекдот, ну все, досить, – Намджун піймає спочатку одну, а потім і іншу долоню Джина, прагнучи заглянути прямо йому в лице.

 

Сокджин заспокоюється і починає розуміти, хто насправді знаходиться перед ним. Проходить не більше декількох секунд, як він накидається с поцілунком прямо в вуста Намджуна, знову валячи його на підлогу та сідаючи на нього ж.

 

Намджун з жаром відповідає на поцілунок, поклавши руки на талію свого чоловіка та акуратно стискаючи її. Емоції захоплюють їх обох, а час, який вони провели одне від одного, раптово починає накривати їх з ніг до голови, заставляючи ще дужче стискати одне одного в обіймах.

 

Все ж, кисень не нескінченний, тому вони змушені відірватися один від одного. Сокджин опускає голову на плече Намджуна та починає посміюватись, а згодом уже здригається від сміху.

 

– Гей, що смішного? Взагалі-то я тільки що отримав травму, і навіть не самотужки! Як будеш відшкодовувати збитки? – Намджун рухає бровами, не зводячи очей з чоловіка.

 

– Ох, повір, я знаю як загладити провину, – в його тоні можна відчути всю ту хіть, яку він збирав у собі на протязі десяти днів, але все ще залишається одне не розгадане питання, – Намджун, сонце, скажи, ти ж нічого не готував? Звідки цей запах г…

 

– О МІЙ БОГ, КУРКА

 

– КІМ НАМДЖУН ТА Я З ТЕБЕ ЗАРАЗ ВАРЕНИЧКИ ЗРОБЛЮ ЯКОГО…

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Коментарі на “сюрприз

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: