написаний для осіннього фікрайтерського з’їзду 2021; ключ: «залишся»
коконой не звикає – йому все одно колись знову доведеться піти. він почувається чужим, десь всередині неприємно і порожньо, однакові дні проходят повз, залишаючи у спогадах одну й ту саму картинку. коконоєві набридає її бачити, місто поза його думками неприємно-вороже, але і він сам поступово набуває цих рис, дозволяючи собі бліднути на тлі оточуючої тьми.
бібліотека інуї – дім, квартира в околицях міста – місце, куди він повертається лише тому, що витрачає на нього гроші.
сейшу готує каву на двох, віддає свою чашку. коконой знову обіцяє собі купити власну, коли черговий паперовий стакан опиняється у смітнику.
– вибач, я знову не встиг купити цукерки.
– не хвилюйся. ти ж знаєш, що я завжди маю їх тут.
інуї м’яко посміхається, дістаючи з ящика солодощі, обережно насипає їх на стіл, і поводиться з ним так, наче коконой повертається до нього зі звичайної роботи, а в його сумці для гітари лежить не зброя. хаджіме не може повірити. він, чорт забирай, тут, поруч із людиною, якій може довіряти.
інуї його не боїться. інуї завжди радий його бачити. вони ділять на двох колючий плед і останній шматочок печива, сейшу читає йому вголос і дозволяє засинати на своєму плечі. перший сніг випадає восени, коконой дивиться у вікно втомленим поглядом напівзакритих очей – маленькі сніжинки кружляють у світлі вуличних ліхтарів.
на годиннику шоста тридцять.
– маємо ще пів години.
– я проведу тебе додому, – сонно мовить коконой. сейшу посміхається – хаджіме не бачить, але точно знає.
– ти залишишся зі мною на ніч?
коконой зводить до нього очі. інуї каже це знову – кожний вечір, і кожний раз із проханням у голосі. але це означає звикнути – коконой хоче і не хоче, він все ще вбиває людей за гроші й ховається від світу, блукаючи містами. все це було помилкою зі самого початку, хаджіме важко зітхає і ледь не плаче, бо інуї заслуговує на краще.
– залишся. будь ласка, лише одна ніч.
– інуї, ти знаєш, що я…
…я не зроблю цього, я не хочу тобі зашкодити, я можу зникнути в будь-який момент, не роби цього, не звикай до мене, інуї.
сейшу коротко киває – коконой жодного разу не давав відповіді.
– вибач.
я хотів би залишитись назавжди.
Додати до улюблених