-Ти блять, придурок ?!
Драко почав кричати, щойно за ними закрилися двері кімнати на вимогу.
-А що не так?
-Куди ти блять, дивився, коли брав волосину?
– А що не так? Ти сказав стати тьолкою я став
(Йдеться про використання багатозільної настоянки, і на кого обрали перетворитись Креб та Ґойл)
Драко закотив очі і видихнув.
-А вибрати когось зі Слизерину нє?
– А ти казав?
-А подумать нє? З ким би я міг піти нахуй і не викликати підозри?
Він мав би, це передбачити, ще тоді до початку навчального року, коли Волондеморт дав йому це завдання та цих дебілів в помічники.
Креб був розлючений не менше, через це демонстративне закочування очей, тому вирішив, що якщо Драко, скаже ще щось подібне, пошле його нахуй. Але блондин подумки дорахував до десяти трохи заспокоївся і глянув на хлопців.
Він добре, знав дівчину, у якої “позичив” зовнішність Креб. Чо Чанг, ловчиння рейвенкловскої команди. дівчина з надзвичайно великим зростом та 4-тим розміром грудей. Юний смертожер, одразу ж зловив себе на думці, що він надто довго розглядає сексуальну азіаточку тому перевів погляд.
В кутку кімнати стояла фейкова Лаванда Браун, тобто-Ґойл, сама невеличка на зріст та ще й на відстані 10-ти кроків від них, фігура здавалась зовсім крихітною, попри це він знов відчув збудження, і в голові одразу виникла картинка де він жорстко кохає цю крихітну фігурку просто на підлозі кімнати на вимогу.
І тут в нього народилась ідея, а настрій значно покращився, тому далі він провадив бадьоро.
-Кароче дами, ваші палички, я вам просто так не віддам, вам доведеться їх відпрацювати.
І тут він грайливо подивився у низ та вкусив губу. Посіпаки розуміли, до чого хилить їх керманич, але відреагував лише Креб(Чо)
-Нахуй!. -А далі він продовжив посилати керманича, віднікуватися та задкувати. Було видно, що він занервував, хоч насправді нервували вони обидва, але Ґойл(Лаванда) не приєднався, він просто мовчки стояв та сподівся, що все, якось саме вирішиться. В сварці Драко почав швидко наближатись до фейкової азіатки, поки вони не порівнялись, а далі різко притягнув до себе та поцілував. Тоді посіпака почав невдало пручатись, він запанікував. Вся справа у тілі, він вперше його використовував, тому не міг керувати ним настільки добре, як його справжня власниця. Бідолаха це зрозумів, ще коли йшов до цієї злощасної кімнати, бо навіть значних зусиль вимагало просто до неї дійти. Бо на пристосування потрібен час значно більший за годину, яку надавала багатозільна настіянка.
Юний смертожер з усієї сили притис до себе тіло, що було майже зним зростом. Фейкова Чо, пручалась з усієї сили купою неефективних та панічних рухів, намагалась відштовхнутись та щосили кричала просто в поцілунок. Від цього збудження в юного смертожера стрімко наростало. Він відпустив одну руку що б схопити одну з тих велетеньских цицьок, що розділяли їх, він грався то стискаючи, то розслабляючи руку. Несправжня азіатка сприйняла це як шанс, і почала сильніше гатити, але результат був той самий, коли її тримали двома руками, лиш тепер стало боляче, цицку прям сильно тисли. Мучителю звісно сподобалось тиснути на неї, але коли він побачив наскільки це боляче- стало в двічі краще. Далі він штовхнув її просто на підлогу дбаючи про те, що б вона болісно вдарилась і сам стрибнув на неї. Нове положення зробило Креба (Чо) безахиснішим, хоч він і міг бити Драко по спині та кричати, але це нічого не змінювало. Тепер ж, блондин розсунув ці дві прекрасні довгі ніжки та примостився між ними, так що б тертись членом об, низ животу фейкової Чо. Вона виривалась, але хлопець на ній був заважкий, було таке відчуття ніби на неї поклали велетеньский камінь, який вона не могла зрушити. Каменем відчувався і його член, так він вже був настільки твердим, що при терті викликав біль і не рятували дві мантії вдягнуті на них. Спочатку він був повільним та ставив засоби на шиї, а потім різко пришвидшився, та вкусив її за шию, його зуби вривались в плоть з максимальною силою, а в думках крутилося лиш одне прагнення “сильніше свидше”. Але його відволікло усвідомлення, що на посіпасі нема трусів, і від цього у нього потекла крапля з члену. Смертожер відкинув кінець своєї та посіпакової мантії, доки не побачив її голу квітку, так на це було приємно дивитись. Одразу захотілось зняти її повністю, Креб(Чо) це зрозумів, і вхопився за неї тримаючи міцно,( для цього тіла) не даючи піднімати її далі та оголити верхню частину тіла. Тоді Драко кілька секунд не докладав жодних зусиль, а потім різко рвонув, та ще швидше, протягнув мантію через голову, а сам мусив для мого податися вперед. Так, голе тіло на холодній підлозі- спокусливо. Креб( Чо) знов почав пручатись, міцно схрестив ноги, даруючи блондину задоволення різко та грубо їх розставити, звісно не одразу, а лиш з певної спроби. Він не відпускав, жіночі ноги, а навпаки намагався, тримати сильніше( до синців) Коли все вдалось різко увійшов, по криках він зрозумів, що це було боляче, а коли почались благання- цілував у губи, максимально довгі поцілунки, чомусь йому подобалось коли кричали в нього, але коли посіпака переконався в безглуздості всіх своїх слів то почав знов штовхатися руками. Драко не намагався це зупинити, навпаки- це було приємно. Місіонерська поза, дозволяла бити, того хто зверху по спині та штовхати у груди , але не можна було мацнути хача б одну цицку. Блондин кінчив, але корінь витяг не одразу, спостерігаючи, як його сім’я повільно стікає з піхви Чо.
Драко відчував приємну млосність в тілі він просто став і пішов по нескінчено великій кімнаті, що налічувала в собі купи з мотлохом приховані багатьма поколіннями.
Він не орієнтувався в часі, незнав скільки часу він витритав на Креба, але йому хотілось ще й Ґойла (Лаванду), а на все була лиш година дії багатозільної настіянки. Йшов впевнено але максимально тихо- прислухоувався. І тут з під однієї з куп він побачив краєчок мантії. Звісно він мав перевірити чи це дійсно його посіпака чи просто, стара ганчірка, тому гра почалась:
Блондин відвернувся та наче шукаючи в іншому місці гукнув:
-Ґойле, якщо ти думаєш, що я тебе не знайду- то ти помиляєшся.
Його голос став неприродно ласкавим:
-Виходь сонечко,
Але поки він це говорив, ту тканину, хтось потягнув приховуючи за купою, Драко упевнився в тому, що він не помилився. Що ж, ця гра ставала цікавішою.
-Ґойле, даю тобі останній шанс, рахую до десяти, і якщо ти не вийдеш…
-Один
-Два
Жодної реакції, але це на краще, зараз усі сподівання на те, що там нема отвору в який можна підглядали. Так хотілось влаштувати несподіванку, що б жертва, навіть не знала, що її схованку викрили.
-Три
-Чотири
Драко швидко підкрадався до тієї самої схованки.
-П’ять
-Шість
-Сім
-Вісім
Він вже стояв надто близько, Ґойл не мав цього зрозуміти, тому рахунок припинився.
А тиша напружувала, тому лишалось лиш сподіватись на краще та затамувати дихання, але це не допомогло він відчув на собі погляд, повернувся настільки повільно, що здавалось це викликало в ньому біль.І тут вони зустрілись поглядами. Так, дійсно його знайшли. Тоді несправжня Лаванда зірвалась, як ошпарена та кинулась, бігти. Але наступила на власну мантію та впала, пробігши лиш 5 кроків.
Тоді Драко взяв її за волосся та підняв так, що б вона опинилась на колінах, підняв низ своєї мантії, та накрив Ґойла (Лаванду) Його ж паличка впиралась в посіпакову скроню, та зовнішню частину мантії. Далі ж він загрозливо прошепотів:
-І тільки спробуй вкусити
Фейкова Лаванда зволікала кілька митей, а потім взяла член, повністю, й її мало не знудило, удруге, вона взяла його знов трохи зачекавши, і так у третє, в четверте, та в п’яте поки у Драко не луснув терпець. Мінєт був геть поганеньким, і його це роздратувало.
-Дебіл, да я сам
Він сховав чарівну паличку за пояс, і обхопив її голову через мантію двома руками та різко насадив її на свій член, у Ґойла (Лаванди) пішли сльози, далі він його просто трахав різкими рухами, рук та бедер, лиш зупиняючись, коли чув звуки рвотного рефлексу, на кілька секунд, а потім продовжував. Посіпака почав пручатись лиш тоді, коли в нього скінчилось повітря, він обперся своїми тонесенькими жіночими ручками об, ноги Драко, але сили були не рівні. Було страшно дізнатись чи можливо зламати руки при таких умовах, і що буде з ними, коли дія багатозільної настіянки скінчиться, тому опір швидко скінчився. Було жахливо, коли все скінчилося, сперма потрапила не в те горло, і він мусив її відкашлювати та жадібно хапати повітря ротом. Драко просто кинув Ґойлу його чарівну паличку, та кинув посіпаку самого корчитись на підлозі розвернувся і пішов.
Дійшовши, до того місця де все почалось, він побачив, що багатозільна настіянка більше не діяла. На підлозі сидів Креб зі своїми: природною зовнішністю, 2-ма метрами зросту та кремезною статурою. Він вже був вдягнутий і дивився порожнім поглядом в нікуди. Коли йому кинули, його чарівну паличку реакції не було, тому Драко довелось його трусити, з Ґойлом він так не панькався, бо був певен що той сам прилізе, бо тепер починалось їх завдання- Відремонтувати шафу-телепорт.
Додати до улюблених