Одинокий вечір

Знав би ти де починається мій світ
Всі ті світанки і ночі ті зіркові
Де я живу, страждаючи повік
І де вмираю кожен раз поволі

Знав би ти де кінчається мій світ
Де вітер пробирає до мурашок
Де серце моє більше не болить
У болісних провини чорних стяжках

Знав би ти де простилається мій світ
Тей світ , що переповнений тобою
Тей світ що схований за товщою воріт
Що були власноручно замненими мною

В очах твоїх знаходиться мій світ
І серденько моє стікає кров’ю
Лише від твоїх гірких слів
І нерозділеної щирої любові