Микола і Анлрійко 9,10,11

Глава 9

Я зранку проснувся, мені мій коханий зробив каву з сердечком і поїхали в парк. Там нічого такого цікавого…

*Ага звісно нічого. Вони зайшли в парк, і почалося. Андрій кусає Миколу, потім взяв на руки і поніс. І каже ти моя дитинка, і нічого, що той його старше і він його хлопець. Тут Андрій опустив Миколу і виліз на магнолію, Микола обтрусився «хух». Але не встиг Микола відійти, як Андрій впав йому на руки, добре, що Микола встиг зловити. І тут Андрій почав приставати до Андрія прямо у нього на руках, а Марійка регоче і знімає на відео, в тікток. Микола опустив Анлрія і вони пішли далі, тут Анлрійко підбігає до Миколки зі сплетеним колечком з кульбабки, «це тобі» вручає він колечко. «Все ми заручені!!!» тут Андрійко заліз під куртку Миколи, бо холодно йому бачите стало. Андрійко побачив кіоск з морозивом і побіг купляти, купив морозиво світлофор і лиже (сосе) перед Миколою, спеціально показово. Микола пригрозив, що досить так їсти перед ним таке буде робити в ліжку і не з морозивом. А Андрійку тільки по приколу, сміється і далі продовжує, спеціально присів дивиться знизу на Миколу і лиже. Миколці це набридло той схопив Андрія закинув на плече і поніс. Приніс на галявину, поклав, став над ним, потім розсміялися і почали кувиркатися по траві.*

Що правда поки ми дуріли, загубили дитину. Андрійко перелякався, ледве не плаче, телефонує їй, а вона сміється і каже ото треба було за мною слідкувати, а не на вулиці залицятися один до одного. Ми пішли до неї, вибачилися, купили їй льодяник. Потім ми пішли в макдональс. Він щось вже таке несе несусвітнє, я його як завжди поцілував в чоло, і тут розумію, що в нього гарячка. Ми одразу поїхали додому, я купив йому ліки, приїхали додому міряє температуру 39,8, дав жаропонижуєче. Випивши ліки, Андрій заснув у мене на грудях, і уві сні почав слюнявити мою футболку, в решті решт я її зняв. І він почав смоктати мійсосок уві сні, ось що йому снилося?! Побачила це його сестра і нас крадькома сфотографувала. Я вже зібрався дзвонити у частину казати, що Андрій нікуди не поїде, аж раптом він відкриває очі вихоплює в мене телефон, я навіть набрати не встиг. Він почав впиратися, що нап’ється ліків що все буде добре, він такий впертий, як козел. Відібрав в нього кінець кінцем телефон, куди його пускати, ледве на ногах стояв. Він ще так кашляв увесь день, в решті решт ми лягли спати.

Глава 10

На наступний день Андрійку стало краще, але захворіла і Марійка. Тому хоча це була пасха мені було не до того. Дав їм зранку жаропонижуєче, Андрій заснув, а у Марійки спала температура, я побіг, купив в аптеці тест на корона вірус. Перевірив обидвох коронавірусу нема, хоча б це добре. Він знову почав мене вмовляти його відпустити, але я обійняв і сказав, що не пущу, щоб цей хворий не втік, я взяв наручник і прикував його до себе, а потім все одно попросив Марічку зняти, бо не витримали ми. Накінець о першій дня ми поснідали. Потім Андрійко виліз до мене на ручки сидить обнімає і цілує. Сіли потім грати в карти, а він такий давай на роздягання, я йому кажу ще чого, тут дитина і ти хворий заспокійся. А він почав лізти до мене під футболку, я його зупинив, кажу ти хворий і дитина на нас дивиться, заспокойся збоченцю. Він коли хворий, то так лізе ніби в нього якась жага до цього. Втихомирив хворого, вклав собі на груди і читаємо «Магістра», я вголос читаю Марійці і Андрійку. Андрій як завше в своєму репертуарі суне пальці мені куди не треба, і тут через відчинене вікно заходить Сігма. Оце думаю навчив малого. І почалося «Здравствуй, я понимаю конечно, что ти думал убежіш в свою Украину и тут я тебя не найду, но ти мне задолжал полтора милиона рублей когда ти собираєшся их возвращать» , насправді борг не мій, а Федора, але так як я вбив Федора, то борг він переніс на мене. Я йому кажу, що гроші завинив не я, а отже чому я маж виплачувати, а він такий « і что что долг не твой, ти сотрудничал с Федором, і на даний момент я смог связаться только с тобой, всех других его сообщников я не нашел так что возвращай ти». Я йому кажу звідки я візьму рублі, ти хворий сволота, тут Андрій встає з моїх грудей, всоювує йому 200 гривень, які дістав з моєї кишені і безсило дає йому ляпаса. Сігма розгортає 200 гривень здивовано дивиться на них «ето что за бумажка, ето деньги? Николай?». Та гроші, Сігмо,  іди вже тварюко руснява, бо якщо я встану ти знаєш, що буде. Але поки ми говорили, і я забув про малу, Марійка взяла ножа, десь на кухні, прибігла і впихнула йому в руку, той впав від болі, і почав кричати, я вирішив вже відключити цього москаля, і просто його так вдарив що він загубив свідомість. Потім я всівся і Андрій в мене запитує любий хто це? Я йому відповідаю, що витвір одного москаля, з яким я, на жаль, спілкувався, що москаля я вбив. А ось це чудо не знаю, що з ним робити він же якби не зовсім людина і наскільки він може померти я навіть не знаю. А Марійка мені каже якщо витвір москалюки тоді вбивай нема чого жаліти. Я кажу є частина роботи яку я робив і тому мені жаль його вбивати. Ех ну тоді тяжко і твій вибір каже мені Андрій, але щоб ти знав я до нього ставлюся неприязно. Я підійшов витягнув, ножа з руки Сігми, обробив рану і викинув його тіло у вікно. Потім став мити підлогу. Андрій весь цей час доймав мене запитаннями хто це і чому він не людина. Марійчка заснула. Андрійко дуже сильно розкашлявся, я вже й не знав чим його лікувати, охрип так що розмовляти не зміг, спала температура трохи і він знову почав лізти, а потім ще мене і до Сігми спробував приревнувати і я йому доводив, що з Сігмою ніколи відношень не мав. Андрій заснув, а я читаю книжку. Проснувся через півтори годинки, йому стало легше зробив чай для обидвох, взяв одягнув вушка кролика і приніс нам у постіль. Але так як було досить пізно Анлрійко і марійчка заснули, а я сиджу гортаю об’яви на олх і тут натикаюся на кошенят, таких милих чорних. І вирішив на наступний день купити з цією думкою і заснув.

Глава 11

*Зранку Микола прокинувся від того, Андрій сьоїть над ним і його роздягає. Микола зупинив трохи Андрія, поцілував того в лоб температури не було. Андрій був розлючений, Микола це помітив. « Дорогий що сталося?», ніжно погладивши по голівці спитав Микола. « А ти нібито не знаєш, з москалями треба було не зв’язуватися»  грізно сказав Андрій. « Я зробив помилку я ненавиджу себе за це, але будь ласка, заспокійся і не кидай мене за це». « Та вже не кину, але за це ти у мене отримаєш» продовжив роздягати Миколу, роздягнувши його, почав кусати і щіпати Миколу. « Це ти мене наказуєш? Може ще ременем поб’єш?», потім Микола пожалів, про те, що згадав про ремінь, бо Андрійко справді взяв ременя, який лежав на тумбочці, сів, поклав Миколу собі на коліна, і вдарив по сраці. « Та я ж пошуткував, Андрію може заспокоїшся?». Андрій перевернув Миколу, став над ним, почав йому розробляти пальцями внизу. « Ах, я знову буду пасивом?». « Так я тебе накажу за те що ти водився з москалями». Андрій зняв з себе низ, почав входити у Миколу доволі швидко, той схопився за Андрія руками і стогне, Андрій знизив швидкість. Так Андрій примусив Миколу кінчити декілька раз.*

Ах ранок у мене почався дивно але не важливо, шуткувати зі злим Андрієм небезпечно. Потім ми поїхали за кошеням всі утрьох, таким милим чорним кошеням. Забравши кошеня, ми назвали його Чорнобаївка. Так як ще Андрій до кінця не видужав, йому знову стало гірше, приїхавши додому, я вклав його у ліжко він заснув, а я пішов готувати обід. Приношу я йому обід, а він каже поїм тільки якщо погодуєш, так я його почав годувати, а Марійка це знімає на камеру і регоче. Поки я годував Андрійка мій бутерброд вкрав кіт і прийшлося собі робити новий. Потім ми сіли грати в карти, той хто програв того били, але їм це не сподобалося, тому ми продовжили на правду. Я в нього запитав чи ьув у нього колись хлопець, він сказав, що подобався йому один. Але той насміхаючись над ним почав зустрічатися з дівчиною, навіть не любивши її, саме тому він так бовся мені признатися тому я розумію… догравши ми лягли спати.