•Розліл 2
Літній день. На вулиці тепло але віє легенький вітерець. Гето з Годжо сидять дома. Гето читає, а Годжо грає на компі.
-Зроби тихіше! я не можу сконцентруватись на читанні! вже 5 раз перечитую одне і те саме!
ГАА? ТИ ШОСЬ КАЗАВ?~
ТА, КАЗАВ!- Гето став з дивану, підійшов до Годжо і легенько хляпнув рукою по голові Годжо
-ЕЕ! Чого б’єшся?!
-Зроби тихіше!
Годжо подивився на нього. він з силою притягнув до себе за руку Гето і поцілував його.
-МММ~ пуфти мене! ммм~
Годжо повалив його на підлогу.
-пфф.. хаа.. шо ти робиш?! ЗЛІЗЬ З МЕНЕ!
-Мовчи. ти ж хотів шоб я тихіше був)
-Я ХОТІВ ПРОСТО ПОЧИТАТИ СПОКІЙНО!
Годжо повалив Гето і вперто цілував його. Гето хотів вирватись, але Годжо його вперто прижав і не давав нормально рухатись. Гето хотів повернутись, але відчув холодну руку партнера у себе на грудях.
*та бляхааа.. я не можу рухатиись! він мене прижав дуже міцно. та що на нього найшло?! шо це впирається мені в ногу?! та нііі~ добром це не закінчиться. я ще від минулого разу не відійшов, а тут знову. я не можу дивитись на нього, але треба якось повернутись.* (він підняв погляд на нього) *Божее, та чому у нього такі гарні очі!? при першій нашій зустрічі я закохався в ці чарівні, заманливі очі. ще одна причина чому я його люблю. хочаа, не має бути причин його любити. я кохаю його всім серцем, він мій. і хоч яким він не був.. він мій..*
-Гето думав
-Що ти там м’явкочиш собі під носа?
-Мм? нічого..
Годжо підняв Гето і поставив його на диван розкинувши ноги. Гето дивився на нього, а на лиці ніби були субтитри. по виразу обличчя зрозуміло було, що “ти дибіл, відстань від мене!”. Сатору підсунув його до себе і зняв одяг.
-ТА ШО ТИ РОБИШ!? ШО СТАЛОСЬ?!
-ти хіба не цього хотів?
<span;>-НЕ ХОТІВ!
вже було запізно..
-У ТЕБЕ ЗНОВ БІЛЬШИЙ СТАВ!? ТА ЦЕ ЯКАСЬ ВБИВЧА ЗБРОЯ! ВІН НЕ ПОМІСТИТЬСЯ! ТА Я ПОМРУ!
-еей, спокійно~ все добре буде. не хвилюйся)
він почав пальцем, потім додав ще один..
-ммн.. хаа.. амм…
-все, достатньо. тепер не має бути боляче. але ти кажи якщо що..
-ага, давай скоріше вставляй і скоріше закінчимо!-Гето
Годжо входив помало, щоб не було дуже боляче. стогін Гето був просто ідеальним, він ще більше збуджував Годжо. він пришвидшився.
-Ааай, ааах.. легшее..
Годжо нагнувся ближче до Гето і почав легенько ластити його груди. коли він це відчув, то аж вигнувся від несподіванки. йому було добре, але одночасно і не звично.
-п..перестань.. аах. мнг.. чуєш..
-мм? що що? що ти там казав?- Годжо хотів слухати як його коханий просить його, через стогін, зупинитись. він не збирався закінчувати так скоро.
-пере..ПЕРЕСТАНЬ.. ЗУПИ..НИСЬ..- ледве дихаючи говорив Сугуру.
– швидше? а, так зразу треба було так сказати)
Годжо почав рухатись скоріше. раптово зупинився і відійшов до тумбочки.
-куди ти?…
-ХАХАХА. За презіками. чи ти завагітніти хочеш)
-шо? шо ти мелиш?!
-та я жартую) хочааа, а може? давай попробуємо? уявляю яка у нас була б гарна дівчинка. чи хлопчик може?
-ТА ЗАМОВКНИ І ЙДИ СЮДИ СКОРІШЕ!..
-огоо~
десь за пів години вони закінчили.
-Аааах, я втомивсяяя~
-ТА Я ТОЖЕ! КЛАСНА ЛІТЕРАТУРА ТАКА ВИЙШЛА! ШО ТЕПЕР АЖ НОГИ БЛЯТЬ!
*Гето попробував стати і впав*
-ХАХАХАХАХА~ шо ти якийсь агро сьогодні?! нудний якийсь(
-ТО Я АГРО?! ТО НЕ ТИ МЕНЕ РОЗІЗЛИВ!?
-Ну але ж тобі сподобалось?~ тільки попробуй сказати що ні^^
-нууу, тааак. сподобалось. АЛЕ Я Ж ХОТІВ ПРОСТО ПОЧИТАТИ!
-ХАХАХХАХА ну ще почитаєш.
-ага. дякую.
-аааах, мене спина болиить..
-ХАХАХА, ТАК ТОБІ І ТРЕБА! А МЕНШЕ ДОВБИТИСЬ ТРЕБА БУЛО В МЕНЕ!
-Та мовчи вже~( -Годжо
-Доречі, ти не прогодався? давай раменчику зроблю?- Годжо
-ааеем.. ну давай.
Вони поїли і пішли дальше займатись своїми справами.
Додати до улюблених