Бути головним героєм навіть своєї новели дуже тяжко. Немає на кого покластися. Немає кого попросити про допомогу. Це все лиш ілюзія. Ти сам один. Маєш бути за всіх.
Забирають право на смерть.
***
Мені подобається
бути відвертим із собою.
Не брехати болю.
Його спокушати
І за собою манити.
Подобається моя тепер доля:
Відверто бути поганим героєм.
Душа вказує туди,
де втрата бринить.
Де я кожен день крізь дзеркало
розмовляю сам із собою
Жахливо прописаним діалогом.
Та я їх люблю,
як свою дитину.
Заколисану мертвою тишею.
Воно таке маленьке спить.
На себе дивлюсь крізь повіки.
Ще не знає,
Що грамофон лиш одну платівку має,
І Богам її слухати не набридає.
***
Коли крила згорають, усе, що тобі лишається — ходити ногами по землі. Тими самими ногами, які втопчуть усі сподівання, усе найкраще в ґрунт, які втопчуть ґрунт у ґрунт, які втопчуть життя в ґрунт, твоє й життя людини, яку ти не знаєш, яку ти не впізнаєш в інших людях і просто пройдеш повз, так і не дізнавшись, що губиш її в землі.
Усі ми з землі пішли й у землю підемо.
Додати до улюблених