Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Я врятую тебе. А ти мене?

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Двері відчинилися, пропускаючи дівчину в квартиру. У вітальні, що була об’єднана з коридором, горіло приглушене світло від торшера. З ванни чувся шум води.
Знявши верхній одяг і піднявши з підлоги, заздалегідь поставлений, пакет, з характерним брязкотом повних бутилок, фігура в чорному худді, пройшла в кімнату. Розмістившись на дивані, навпроти ванної кімнати, а пакет опустився на журнальний столик. Голова опустилась на м’яку спинку софи’.
Хлюпання припинилась і двері відкрив високий хлопець, міцної тіло будови, що було прекрасно видно, так як той вийшов голим, не прикриваючи прекрасне тіло. Неочікуваний ексбіціоніст підскочив, перехопивши своїми зеленими очима погляд карих.
– Блять… – прошипів хлопець хапаючись за серце.
– Спокійно, дід – сказала абсолютно спокійно дівчина – Це лише я. Інсультів нам не потрібно. Погодся, якщо швидка застане тебе так – ліниво показала на цю картину рукою, смішливо хмикнувши – стане як мінімум не зручно.
– Якого чорта, Лесь? Я мало зі страху не відкинув копита – вирівнявся юнак, намагаючись якось прикритись. Йому явно було неприємно під поглядом подруги, хоч та дивилась виключно в очі.
Олесю це тільки насмішило. Її, безумовно, цікавило це тіло, але душею хлопчиська вона дорожила більше, тому розглядати його собі не дозволяла.
– Не переживай, Сашунь, гвалтувати тебе я не збиралась – сказала іронічно, але очі заплющила.
– Як смішно – не залишилась в боргу, голодупа фігура, що чкурнула в сусідню кімнату – Ти як тут, взагалі, опинилась? З під землі вилізла чи освоюєш ремесло взломника? – крикнув з іншої кімнати одягаючи розтягнуту футболку, боксери і спортивки. Олександр намагався зняти напруженість і збентеження після цієї сцени, які, судячи по розслабленній Олесі в вітальні, відчував він один.
– А от тут не треба, ти сам віддав мені другий ключ, зі словами, цитую: “щоб, якщо я проєбу свій, я міг хоч у квартиру потрапити” – відізвалась та, не розплющуючи досі очей. Пару секунд помисливши, додала – І пардон, що без попередження, але ж я не з пустими руками.
Олександр трохи завис. Звичайно він не злився на Олесю за те що та, хоч і пізно ( 3 ночі, мать його), прийшла до нього нежданно, не гадано. Онищенко завжди була бажаною гостею в його квартирі. Та й ключі він їй віддав, не в останню чергу, по цій причині.
Хлопець був закоханий і до такої степені, як це буває весь час в таких випадках, що боявся зізнатись, щоб не втратити те що є. А є, на секунду, 20 років дружби. Вони вже були одне одному як брат із сестрою, дружачи з тих часів, коли Гребіну було 7 років, а Олесі 6.
Вони знали одне одного, здавалось, досконало, знали всі секрети іншого й при будь-якій, навіть найменшій біді йшли за підтримкою і допомогою до іншого.
Всі казали, що вони точно мутять, або хтось із них в іншого закоханий. Та друзі над цим лише сміялись і підливали в вогонь масла, фліртом і не двозначними натяками.
За ці роки між ними нічого і не змінилось, окрім одного. Олександр закохався в Олесю. Як він це зрозумів? Ця істина настигла його як лавина, спераючи дух.
Зрозумів він це в 17, коли, в його останній рік навчання,  в Онищенко з’явився перший хлопець. Про це вона, першому ж, йому сповістила,  та вже тоді серце хлопця щось неприємно здавило. В той момент, він зіслався на дружню ревність і постарався щиро порадіти за дівчину, та вже того ж дня його тіло пробило нестерпним болем від виду Олесі, що цілувалась з високим парубком. А під ребра, наче холодна змія, до серця і звідти, холодячим тіло почуттям, розлився венами жахливий голос “більше не твоя”…
Звичайно, довго ця інтрижка не тривала. Та й не змінила нічого у їхньому спілкуванні. Все ж Гребіну треба було йти на актора…
Багато води з того часу витекло і багато партнерів було у Онищенко й у кожної такої інтрижки було таке ж закінчення. Олеся кидала тих хто їй набридав, а набридали їй усі. А Олександр, що? В нього були лише нічні перепихони в клубах. Та й ті продовжень ніколи не мали.
– Ти там від сорому згорів? – вирвав його з думок голос дівчини – Де тебе носить?
– Та йду я, іду – попрямував до вітальні й став навпроти Олесі. Та ще досі сиділа з заплющеними очима. Ця довіра розривала і водночас заліковувала серце.
Вона така спокійна, а зовсім скоро пройдеться справжнє торнадо Олеся. Вона ж така ж людина як й інші. Їй теж потрібна любов і ніжність. І Гребів віддав би її все, що в нього є, все без залишка, навіть якби його після викинули, лиш би вона була щаслива.
– Можеш розплющувати очі.. -прошипотів хриплуватим голосом, спостерігаючи, як за тремтіли чорні вії і з-за повік показались карі очі.
– Ну нарешті. Я думала, ти там вже задрих – Олеся усміхнулась, ховаючи печальні очі.
– Не грай цей цирк. Кажи, що на цей раз? – хлопець плюхнувся на диван біля подруги. Та виймала з пакетів бутилки вина і якийсь сир.
– Я, що не можу, просто так, прийти до друга посеред ночі з вином? – Онищук знала, що це не спрацює, занадто добре вже знав її цей хлопець. Але вона продовжувала ламати комедію з разу, в раз. Нащо? Щоб позлити Олександра, а той злився завжди.
Олеся відчула на собі злий погляд, але просто взяла з собою асорті з сиру і попрямувала на кухню.
– Е ні, так просто ти розмови не уникнеш – хлопець уже підірвався, щоб піти за нею, але голос зупинив його.
– Та заспокійся, псих. Я просто пішла за фужерами, та й сир треба на тарілку поставити, я не хочу бухати вино з горла.
Хлопець знову сів на диван. А він би не відмовився просто напитись з нею з одної пляшки і піти п’яними по району, горлаючи якісь пісні, як колись. Але вони вже не ті.
Перед ним на столик приземлилась тарілка з сиром і один пустий фужер.
– Давай сюди, я відкрию.
Почувся глухий хлопок і червона рідина полилась в хрустальну посуду.
– Ну що ж, – Олеся взяла свій фужер, і цокнулась з хлопцем – за моє холостякування – гірку посмішку залило вино.
Як хлопець і думав, нічого нового. Розійшлась із ще одним мудаком, а душу залікувати прийшла до нього. Не вільно згадалось пісня співачки Дори:

Почему, почему, почему, почему,
Ты не хочешь быть со мной?
Почему, почему, почему –

Почему ты звонишь, когда тебе плохо;
Звонишь, когда одиноко;
Звонишь, когда нужны деньги –
Но на меня нет у тебя попусту времени!?

Хлопець випив вино і відразу обновив напій їм обом. Він не буде питати: Чому ви розійшлись? Що буде далі? І таке хвилюючі його: Чому ти не бачиш мене в притул?!
Зараз вона нап’ється і сама відповість на всі питання, крім останнього..
Ще декілька порцій червоного дурману і.. Нічого. Дивно. Ще по фужеру. Вже майже випили всю пляшку, а вона досі не кричить, не каже який її колишній мудак, підр і далі по списку, не плаче й не посилає всіх нахуй. Не схоже на неї. І ось тут Гребову стало страшно.
Він легко торкнувся плеча Онищенко. Та повернула голову, а в очах безодня, чорна дири, нічого, просто нічого. Олександр, ще не бачив її такою такою розбитою. Це не було через конкретно це розтавання. Гребин знав, Олеся просто вже втомилась постійно бути з кимось і при цьому самотньою. Її душа втомлена, вона хоче відпочинку, ліків, щастя…
І Олександр вирішив, нехай завтра він пожаліє, але зараз це потрібно їм обом. Хлопець відклав свій стакан із вином і провів рукою по щоці подруги. Вона підняла на нього очі. Рука повільно прослизнула вниз охоплюючи делікатне підборіддя ніжним доторком. Інша рука перехопила фужер, що тримала Онищенко. Брюнет відпив з нього й поставил його на стіл.
Шепіт розірвав цю тиху:
– Зупини мене,  доки не пізно.
– А якщо я не хочу? – в її очах появився смуток, та видно було, вона хоче цього, вона  потребує цього. І Олександр не в силах їй в цьому відмовити.
Хлопець протягнувся, ніжно зжимаючи мягкі губи своїми, намагаючись зцілити цим рани обох сердець. Піддатливі губи розсунулись пропускаючи язик хлопця в середину, той неспішно пройшовся по зубах і зіштовхнувся в гарячому танці з язиком дівчини.
Олеся запустила свою руку в волосся Гребива, поглиблюючи поцілунок. Олександр протягнувся до худі дівчини і запустив під нього руки, пускаючи електричні розряди по шкірі подруги. Вони розірвали поцілунок, важко дихаючи.
Худі полетіло кудись в бік, а за нею і футболка.
– Ах-х – почувся жіночий стогін. Як же довго Олександр хотів його почути. Він знову закусив шкіру на шиї, відразу зализуючи її. Іще стогін. Хлопцю згадались слова дівчини, що вона нікому не дозволяє ставити їй засоси і стало так тепло на души.
– Са-аш.. – покликала дівчина.
– Що, сонце? – Гребин підірвався від свого заняттям і подивився, на похотливо замутнившісь, очі навпроти.
Олеся припіднялась, перекинула ногу через бедра хлопця і ближче підсунулась до нього.
– Ах – почулись одночасно їхні стогони.
– Не спіши, мила – прошепотів Олександр, стягуючи бретельку ліфа і цінуючи плече, після проробивши те ж з другою і розтібнув бюстгалтер, відкинув його в сторону – Сьогодні ми ще встигнемо.
– Ніколи б не подумала, що нас Сашуня такий альфач, ах – голосний стогін перерва її стьоб, коли язик пройшовся по затверділим соскам.
– А тепер не лише думаєш, а й відчуєш – хрипло прошепотів на вухо і прикусив мочку, одночасно підтягнувши за бедра її ближче.
– Ах.. Та годі мене мучити вже.. – почувся тихий хник. Дівчина явно була близько до розрядки від всіх цих маніпуляцій, але зупинятись не входило в плани Гребина. Він знову захопив сосок в рот, а другий масажував рукою.
– Ах, Саш, будь-ласка – Онищенко штовхнулась бедрами, щоб потертості об вставший член хлопця, та той притримав її за талію, не даючи цього зробити й продовжуючи солодкі муки.
– А-ах.. – почувся голосний стогін, а дівчина затремтіла, а потім обм’якла в руках Олександра. Той поклав її на диван нависаючи зверху і почав знімати з неї джинси разом з трусами. І дівчина була вже повністю гола.
Хлопець опустився нижче, опускаючи голову до клітора і проводячи по ньому язиком.
– Ах.. Чо-орт.. Ти знущаєшся з мене!? Трахни вже мене, будь-ласка – Олеся вчіпилась руками в диван і зайорзала. Олександр повільно ввів в дівчину палець продовжуючи її вилизувати. І ці дії переконали дівчину. На неї нахлинув, ще один оргазм. І аж тоді хлопець зняв з себе решту одягу і увійшов.
– Ах.. – ще одиночасний стогін і Гребин почав рухатись нарощуючи швидкість.
Хлопець і досі не вірив, що це реальність, а не солодкий сон. Зараз під ним стогне від задоволення його кохана й чомусь він думає, що все буде добре.
Хлопець вийшов з дівчини кінчаючи їй на живіт, а вона за ним. Олександр звалився на диван збоку, одразу засинаючи. Всі ці емоції його вимотали.

Олександр проснувся від удару дверей. Не зразу зрозумів, що сталось, але коли на столику побачив записку від Олесі, то все зрозумів, його використали і знову ці куплети в голові:

Почему, почему, почему, почему,
Ты не хочешь быть со мной?
Почему, почему, почему –

Почему ты звонишь, когда тебе плохо;
Звонишь, когда одиноко;
Звонишь, когда нужны деньги –
Но на меня нет у тебя попусту времени!?

Він поставив записку на столі і попрямував в ванну. Він завжди буде лише другом…
Записка:
Добрий ранок, Сашунь.
Дякую за вчорашнє, мені це справді було потрібно. То що в суботу як завжди, в барі?

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь