Як ниви у квітні навесні,
Як квіти-діти на землі.
Лунає диво-спів життя,
Квітнуть любі почуття.

Де тече чарівна річка,
Де горить остання свічка.
Там палає хата рідна,
Бідна зіткана зі світла.

Де був спокій зараз грім,
Шумом нищать рідний дім.
Всюди бачиться руїна,
Біль не змиє навіть злива.

Ані мамині сльозинки,
Ані крихітні хустинки
Не спиняють лютий бій,
Бій рушниці проти мрій.

Шрам сердечний – пулі свист,
До ніг упав кривавий лист
З древа дум, людських життів,
Вовік втрачених світів.

 

Коментарі

Поки що немає коментарів. Чому б вам не розпочати обговорення?

Залишити відповідь