У твоїх очах я бачу барви,
що зображає всесвіт цей:
зеркальна ніч, чарівні трави,
зірки в зображенні людей.

І навіть, якщо добре придивитись:
до стегон, рук тих золотих.
Захоче серденько моє лишитись,
де вже давно дівочий спів той стих.

Я знаю, це почуття не повернути,
і більше не побачу твій яскравий сміх.
Але хоча б для тебе не лишиться забуте –
той квітневий, яблуневий цвіт.

 

Коментарі

Поки що немає коментарів. Чому б вам не розпочати обговорення?

Залишити відповідь