Header Image

    Ми опинилися серед нечуваного дійства:

    Де духом править людяність та віра.

    Де страшно так, що хочеться кричати,

    Але ти йдеш вперед, не здатний тут змовчати.

     

    Наразі важко нам, і сили десь пропали…

    І хочеться одразу все різко припинить.

    Але задумайтесь про те, як ми стояли,

    Як зараз показали незламну духа мить.

     

    Ми доторкнемося вінків золотих лаврів,

    І доведем собі: неподоланні ми!

    А після зможемо знов вдатися до мандрів,

    Та згадувати час цей з печаллю та слізьми.

     

    2 Коментаря

    1. Mar 17, '22 at 20:10

      Вражаючий вірш! Мені дуже подобається. Тільки, мені здається, це не максі – це драбл або міні.

       
      1. @ReenahMar 17, '22 at 20:34

        Велике дякую. Так, ви маєте рацію, то я ще не дуже добре орієнтуюся на цьому сайті:)