Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Шлях до табору

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Шлях до табору видався важким. Олег повністю скорився наказу Богдана і легко склонивши голову пішов уперед. Його бура накидка була зовсім порвана, в різних плямах, але чогось він жодного разу не скинув її із себе під час шляху. Люди також слухняно пішли за Олегом, одразу відділілось декілька добровольців і пішли до Богдана з Всеволодом, які вже щось почали обговорювати. Коли Артур майже вийшов з тієї поляни, йому хтось всучив сумку і одразу зник. Хлопець вирішив нічого з нею не робить та просто перекинув її через плече й пішов за іншими. Луїза міцно тримала свою континуум у руці. По її ходьбі було видно, що в дівчинки немає сил йти. Луї декілька разів спіткнулась та впала б, якби ж якийсь чоловік не підхопив її. Цим чоловіком виявився Григорій. Зараз він виглядав зовсім по іншому. Одежа була схожа на Всеволодову: вільні штані заправлені у чоботи та перев’ язані товстим ременем, коричнева сорочка та зелена накидка. Вчитель повів дівчинку під руку. Машек ішов поряд з Артуром, але за увесь час він не проронив ні слова. Тільки іноді хапав друга за плече, щоб не впасти. Із того невсидючого малого за один день він став дуже мовчазним. По обличчю Машека неможливо було визначити, що саме він відчуває. По дорозі завжди стрівались: якісь ями, котрі доводилось обходити, вітки кущів, які хлестали по щоках на котрих застигла сіль від сліз, піт від втоми та кров від частих подряпин. Усю ніч вони йшли. Здавалось, ніби вже нікуди не вийдуть та просто заблукали. За цей день лурі дуже сильно втомилось, у вухах дзвеніли постріли та вибухи. Раптом, за їх спинами щось вибухнуло. Розвернувшись назад, лурі побачили, що ліс горить.
– Напевно, влучили у ліс…,- мовив хтось із натовпу.
Через хвилину пролунав ще один вибух. Він був такий гучний й так близько. Повернувшись назад усі побачили повалені дерева.
– Треба бігти та бажано швидше!- Вигукнув Олег.- Біжіть, біжіть уперед.
Олег відійшов у бік, а інші побігли. Юрба швидко рушила. Лурі намагалися не сильно товкатися, але без падінь не обійшлось. Багато хто впав й ледве піднявся. Коли вони відійшли на гарну відстань, Олег знову вийшов уперед. Йти ще було довго, але вони б дішли. Вони б дійшли, якби їх не перехопило російське військо. Втекти вдалося мало кому, а ті хто не зміг..ті хто не зміг втекти був розстріляний.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь