обнімають думки кого

FavoriteLoadingДодати до улюблених

– Хуа Чен запросила нас на вечірку,- радісно повідомляє Се Лянь поки не почався фільм. Вони з Фен Сінь та Му Цін зібралися дивитися новий мультфільм. Точніше Се Лянь вмовила їх згадати дитинство.

Дівчата досі не розуміють, навіщо погодилися.

– Ти хотіла сказати що вона запросила тебе, але без нас ти туди не підеш,- закотила очі Му Цін,- окрім того, з тобою можу іти лише я.

– Що ти мелеш?-гаркнула Фен Сінь.

– Ну ти ж чоловіків боїшся, а ми йдемо на вечірку цієї стерви,- Му Цін потягнулася за попкорном.

– Му Цін,- Се Лянь ледь вдарила її по руці, але дівчина всерівно загребла собі повну жменю.

– Знаєш, Се Лянь, я згідна з нею,- відповіла Фен Сінь, не помітивши, що мало не уперше погоджується зі своєю ворогинею,- і я не вловила суті, якого біса ти вирішила що я не піду?

– Ого ти навіть такі фрази знаєш, я здивована,- хмикнула Му Цін,-ти ж чоловіків як вогню боїшся, а я не збираюся тебе потім заспокоювати,- ця  зневажливо кинута фраза зачепила Фен Сінь, але та не стала на цьому зациклюватися.

– Не боюся я ні кого, тримай свою хвору фантазію при собі.

– Якщо з тобою щось станеться, то вся провина ляже на мене,- Фен Сінь вкотре задумалася, чи є у Му Цін інша,не стревозна сторона. З кожним днем вірилося у це все менше і менше.

– І чому ж це?

– Бо окрім мене з наших знайомих на вечірці буде лише Се Лянь, яка ні на крок від своєї поки-що-не-дівчини не відійде.

Зараз Се Лянь мала б щось сказати, але переписка з Хуа Чен повністю поглинула її. Му Цін закотила очі і торкнулася плеча подруги:

– Може ти хоч скажеш де та вечірка і коли?

– Ой, вибачте я щось відволіклась,- знітилася Се Лянь та потерла точку між бровами,-я вам потім скину. То ми усі йдемо?

– Якщо планується на вихідних, то так,-  байдуже відказала Фен Сінь.

– Ти упевнена, що з тобою нічого не станеться, боягузко?

– Завалися,- Фен Сінь і сама не була певна чи все буде гаразд, але потрібно сподіватися на краще, еге ж?

***

Му Цін тут не подобається. Вона і сама не розуміє навіщо проміняла перегляд улюбленого серіалу на вечірку. А потім вона знову натикається на таку до тошноти щасливу Се Лянь і згадує, що та творить коли п’яна.

– Уже шкодуєш, що прийшла на вечірку, заучка?- Фен Сінь не може не підколоти звичку дівчини бути найкращою. І хоча виглядає вона як зазвичай, Му Цін усе ж помічає якусь нервовість у поведінці Фен Сінь.

Через деякий час приходить Хуа Чен зі своєю подругою.Виявляється, Се Лянь її знає,тому спішить знайомити усіх з Хе Сюань. 

Поки усі теревенять і веселяться, Му Цін намагається знайти щось безалкогольне, вдача їй всміхається лише на кухні.

Уже із пляшкою коли вона повертається до вітальні, де вона залишила (свою) компанію. 

– А мені не могла щось взяти?- Фен Сінь штурхнула дівчину, а Му Цін мало не пролила напій на свою сорочку.

– Я схожа на слугу?

– Ти могла хоч запитати,- невдоволено відказує дівчина, намагаючись перекричати занадто гучну музику, а Му Цін дивується, що Фен Сінь не скористалася можливістю пожартувати про професію її матері.

-Всім привіт!- Ши Цинсюань влітає в кімнату та зразу ж кидається обіймати у-с-і-х. Му Цін закочує очі – її бісить у цьому хлопцеві усе: занадто балакучий, занадто яскравий, створює занадто багато шуму. Ші Цінсюань це просто уособлення слова “занадто”.

І прізвисько Вітерець описує його дуже влучно. Му Цін дивується як Хе Сюань терпить його, хоча зараз та дивиться на хлопця на хлопця з такою ніжністю. Невже…

Та ні, цю ходячу катастрофу можна лише терпіти. Як і Фен Сінь.

Правда,у порівнянні з Ші Цінсюанем, Фен Сінь тихенька. До речі, зараз і справді її не чути. Аж дивно, що та ні з ким не спорить.

Від думок Му Цін відволікають обійми. Правда закінчуються вони через секунду-дві. Усе ж Вітерець ще жити хоче.

***

Му Цін оглядається у пошуках Се Лянь, а коли знаходить то звично закочує очі – та сидить на колінах хазяйки вечірки та сміється. Подруга не здається дуже п’яною і Му Цін з полегшенням зітхає, хоч з Се Лянь не доведеться панькатися.

Хуа Чен ловить погляд Му Цин і ледь помітно киває. Долю секунди Му Цін намагається зрозуміти що це значить. У очах Хуа Чен вона помічає таку ніжність та турботу, що аж незручно. Цю відвертість вона бачить лише тому що їй дозволили.

Му Цін киває у відповідь та довіряє Се Лянь цій дівчині на сьогодні. А потім побачимо.

***

Фен Сінь різко встає, зачіпаючи Му Цин.

– Ти що, так напилася що вже і йти нормально не можеш?- тут же реагує дівчина, але Фен Сінь навіть не огризається у відповідь. Дивно.

– Що це з нею? Вона як на голках сиділа після обійм, а тепер,- розгублено промовляє Ші Цінсюань.

– А ти у неї хоч запитався чи можна обійняти її?,- тон Му Цін звучить холодно. Вкрай холодно,- поняття “особистий простір” тобі, мабуть, невідомо?

Хлопець не відповідає, лише опускає очі до низу та наче блякне. Хоч він і виглядає винуватим, Му Цін всерівно.

Як не дивно, ніхто не помітив ні цієї перепалки, ні того як швидко дівчина вилетіла з кімнати у пошуках Фен Сінь.

Му Цін знаходить її на вулиці. Фен Сінь ходить туди сюди і шумно втягує повітря. А ще Му Цін помітила легке тремтіння рук, коли дівчина заправляла волосся назад. Му Цін не знає що робити, тому вона просто стоїть. Спостерігає. Обдумує.

Але не встигає нічого придумати, тому що Фен Сінь її помічає і…

Нічого.

Просто стоїть та дивиться. Тепер Му Цін зауважує, що не лише руки Фен Сінь тремтять, а усе тіло.

Му Цін стало страшно. Вона поглянула на таку ж розгублену, і точно налякану Фен Сінь.

А потім розвернулася і повернулася до будинку, залишаючи подругу.

***

На Хуа Чен вона натикається прямо на кухні.

– У тебе вдома є вода? Чи лише хімія і бухло?

– Як грубо,-протягує Хуа Чен. Му Цин не каже нічого у відповідь. Зараз вона тратить свої сили на аналіз ситуації.

Що трапилося з Фен Сінь? Чому вона така налякана? Чи вона не налякана? Якого біса відбувається?

– Не знаю що у вас там з Фен Сінь відбувається, але вирішуйте це між собою, не хочу щоб цзецзе хвилювалася через таких ідіоток як ви,- у своїй манері каже дівчина, протягуючи бутилку води Му Цін. Остання знову не реагує на образу.

Хуа Чен запитує у неї, чи усе гаразд. Му Цін киває на біжить на вулицю.

Ні, не все гаразд, і якщо Му Цін добре зрозуміла поведінку подруги, то усе жахливо. Сама Му Цін жахлива. Її підколи, її поведінка. Усе.

Фен Сінь стоїть на тому ж місці. Правда зараз занадто добре видно як її плечі здригаються. Му Цін хочеться, щоб Фен Сінь сміялася. Але вона здогадується, що усе з точністю до навпаки. Фен Сінь плаче. Швидше за все через неї.

Чому Му Цін узагалі це робить? Вона могла покликати Се Лянь, і всерівно на ту її Хуа Чен. Тут Фен Сінь погано, а вона зі своєю дівчиною тусується. Му Цін стоїть біля Фен Сінь. Вона може торкнутися її руки, переплести їх пальці. Обійняти і ніколи не відпускати.

Му Цін махає головою туди-сюди. Не час думати про це, коли Фен Сінь потрібна дружня підтримка. Ще б Му Цін знала що це таке.

– Ну гаразд, – бурмоче собі під ніс Му Цін,- Фен Сінь,- дівчина підіймає голову та витріщається на Му Цін. Останній не комфортно. Ну а кому було б затишно у такій ситуації? Му Цін цокає язиком, закочуючи очі,- я принесла тобі води. Випий, можливо полегшає.

– Не.. не полегшає швидше за усе, – голос Фен Сінь до непривичності тихий, ще й тремтить, наче зламаний.

Усі знають, що Му Цін не любить тілесні контакти. Але уже вдруге за кілька хвилин вона думає над тим, щоб торкнутися Фен Сінь.

Зараз Му Цін хочеться обійняти подругу і шепотіти всякі дурниці про те, що все налагодиться. Але вона реалістка. Наче.

Такі проблеми не вирішуються швидко.Та і Му Цін швидше за все зіпсує усе своїм характером.

Але, виявляється, не мати змоги обійняти Фен Сінь боляче. Занадто боляче. 

– Чому?- Му Цін теж відповідає тихо, майже шепочучи.

– Часто так ну зі мною бувало,але деякі роки ой пробач ну декілька місяців уже не було і я не дуже пам’ятаю що як робити і де  але я….-Фен Сінь хотіла припинити цей незрозумілий потік слів, але боялася, що якщо зупиниться хоч на мить, то Му Цін піде. Знову, -Просто мені майже ніколи не допомагала вода, чи глибоко дихати, чи навіть свіже повітря. Просто цей час потрібно блять перетерпіти і усе.

Му Цін ми ледве зрозуміла подругу, бо та говорила то надто швидко, то наче видавлювала з себе слова, а під кінець знову перейшла на шепіт, тому тепер Му Цін підійшла ще ближче і все ж затинаючись спитала:

– М-можна тебе обійняти?

Фен Сінь повільно кивнула і опустила голову на плече подруги. Му Цін обережно поклала руки їй на талію і відчула як Фен Сінь почала ще більше тремтіти.

Вона уже хотіла, було, відійти але Фен Сінь обійняла її у відповідь. Якийсь час вони пробули у такій дивній тиші, обіймаючись.

Мовчання було незручним і затишним водночас, проте Му Цін все ж порушила його:

– Хтось був поруч у такі моменти?

Фен Сінь завмерла та подивилася так, наче Му Цін якусь дурницю сказала. Хоча, знаючи гордість цієї панянки, можливо і так.

Але Му Цін все ж розуміла, що її подруга готова переступити через себе і попросити про допомогу, тому уточнила:

– А Се Лянь? Вона знала? Ти хоч писала їй?

Фен Сінь знову поглянула на співрозмовницю, як на ідіотку. Му Цін захотілося провалитися під землю або нахамити подрузі.

Але вона вирішила що зробить це потім, зараз не на часі. І просто стиснула Фен Сінь у обіймах трішки міцніше, правда, лише на мить.

– Чому ти нікому про це не розповідала?-вона ще раз спробувала добитися внятної відповіді, але Фен Сінь просто повернула голову на плече Му Цін. Це заспокоювало.

Вона помітила, що з Му Цін узагалі було спокійно ось так стояти, вдихаючи ненав’язливий запах волошок.

– Чому не писала своїм подругам? Чи не знаю, з батьками поговорила…Така горда? Серйозно? До психолога хоча б сходила чи не знаю,- Му Цін закотила очі та протягнула,-чооорт. І що мені з тобою робити?

– Може,- Фен Сінь знизала плечима,- підемо додому? Переночуєш у мене,-все ж дівчина говорила дещо неспокійно, обережно, наче боялася, що відштовхнуть. Му Цін знову закотила очі. І погодилася.

– Але я піду заберу твої речі і скажу Се Лянь що ми пішли,- додала вона, розриваючи обійми.

– Не знала що ти можеш бути такою турботливою,- всміхнулася Фен Сінь.

– Це одноразова акція,- Му Цін знову закотила очі і все ж трішки м’ягшим голосом продовжила,- я скоро повернуся, не зникай.

А потім знову пішла до будинку. Тепер Фен Синь дивилася їй у слід з усміхом на устах, а не сльозами у очах, як коли Му Цин вперше йшла від неї. А ще дівчина таки випила трохи води.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

2 Коментарі на “обнімають думки кого

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: