І я завжди чекаю нагоди,
Щоб втопитися у пригодах.
У військових походах
Вдихати тютюновий порох
І дим твоїх сигарет.
Життя — то є мед.
А смерть — то намет.
Звідки ніколи й нікому:
Ні старим, ні бідним, ні кволим,
Не повернутися додому.
Хай Бог всіх пробачить,
Та хай русню лиш він не бачить,
Бо проллється ж на них
Тої болі й ненависті гріх.
І нехай він їх втопить в в’язкому бридкому болоті
Бо вони на це повністю заслуговують.