- Новини, новини, новини, новини…
Я знову гортаю ту чортову стрічку, вважаючи що буде щось нове…
Із нового тільки новини про смерті невинних людей.
Як то “добре”.
Ті нелюди в чатах жаліються на тяжкість життя, що в них більш немає того дурного Макдональдса або нової пари навушників марки “Apple”.
А в нас геноцид. В нас помирають батьки. Кохані люди. Або просто знайомі.
Ви знаєте як то прокинутись з думками о тим що в тебе більше не має батька чи матері?
А діти? Подумайте про малих янголят що помирають від рук цих звірів. В них ще життя попереду, то чому?
Чому, скажіть мені на милість ви вбили іх мрії про майбутнє?
А ці блогерки-фемінізтки. Ті самі що кричали про права дітей та жінок.
А що вони? Сидять тихенько, та роблять контент для дурних тих дітей із “рускава міра”.
А в біженців сердце болить. Вони кожен день тихо плачуть. Їх відірвали від єдиної матері! Вони на ті звірства не можуть закрити очі.
І діти. Їх проти волі вивезли за кордон, вони таку злобу мають на тих людей що ховайся! Вони за країну готові одними голими руками вбити, а як руки відрубати, то загризуть…
Скорбота така що не має і слів в нашій мові щоб описати що коїться у них на душі.
Народ незламний. Він вистоїть. Хоч рани будуть довго нити, хоч буде гній текти через бинти, але повірте, все залишить по собі одні сліди від куль й тупих ножів.зв
Додати до улюблених