Хто не гей, я не винен!

Чімін розплющив очі і скрикнув:

– Блять!

**

– О!  Походу прокинулися, – Джин перегорнув сторінку журналу і продовжив читати.

*

Юнгі посміхнувся, мов ненормальний, і потягнувся.

— Доброго ранку, підор!

– Ти збожеволів?  Блять!  Що було вчора?

– Вчора я офіційно став “Блакитним натуралом”.

– Господи… – у пам’яті Чіміна все спливало, і він просто схопився за голову, – скажи, що це був сон…

– Що саме?  Те, як ти язиком мені все обличчя обслинив, або як мелодійно стогнав, або про…

– А!  Мовчи!  Фу!

— А вчора ти так не вважав… — Юнгі притяг Чіміна ззаду і закопався носом у його волосся.  У животі знову пурхали метелики, і йому це шалено подобалося.  Чімін так приємно пах, його запах був ніби рідним.  Юнгі акуратно поцілував Чіміна в щічку і міцніше обняв за плечі.

– Що ти робиш?  – Запитав шокований Пак.

– Мені подобається…

– Що?

– Я хочу так постійно.

– Як?

— Прокидатись і бачити твоє обличчя, обіймати тебе, цілувати.  Я збожеволів, але мені це дуже подобається, і якщо мені подобається, то я робитиму це, – Юнгі обережно штовхнув Чіміна на ліжко і знову поцілував його, а той як під гіпнозом обійняв його за шию, вигинаючись назустріч.

— Ти спитаєш хоча б мою думку щодо цього?  — спитав обурений Чімін.

— Ти і так підор, тож, думаю, заперечувати не будеш.

— Я… Я не наважувався вам це сказати…

– Що?

— Я… Я бі…

— Ух ти… То я мав рацію?  Ти педик!

– Ти теж!

– Я не педик!  Просто мені подобається ПАК ЧІМІН, а це зовсім інше.

– Окей, давай нічия!  Ми обидва бі.

– Чорт!  Моя репутація натурала коту під хвіст!  А у всьому винна твоя шикарна дупа!

— То, може, покараєш?

— Надто швидко ти перекинувся зі скривдженої булки на хтивого кота, — Юнгі нахилився до Чіміна ближче, і гаряче дихання охопило шию Пака.  – Якось пізніше, – він легко торкнувся шиї, і Чімін почервонів.

— Ви тільки гляньте, як почервонів, а вчора, коли ти мені відсмоктував…

– Ти ідіот, хлопці почують!  — Чімін затулив рота Юнги руками, і той вкусив його, чому Пак скрикнув, — Ащ!  Ти що робиш?

– Пішли до хлопців.

Через 10 хвилин першим з кімнати вийшов Юнгі, як ні в чому не бувало, а Чіміну все ще було ніяково і соромно, раптом вони дізнаються?

— Хьон~, — Чонгук плюхнувся на ліжко, а поряд Те, — Як нічка?

Юнгі кинув хлопцям на стіл збудник, який ті підсипали йому і Чіміну, і Намджун аж слиною поперхнувся, чому закашляв, а Джин зі здивованим обличчям постукав йому по спині.

– По-перше, якого хрену?  Ви охуїли?  Чи зовсім страх втратили?  Чи ви безсмертні?

– Хьон, це не ми!  — Чонгук з Техьоном одразу встали, щоб втекти, але зупинилися після слів Юнгі.

— По-друге… Спасибі.  Якби не ваш ідіотський план через гроші, то ми з Чіміном не почали б зустрічатися.

– В сенсі?!

І в цей момент виходить Чімін із кімнати зі словами: — 99, 100!  — він розплющив очі, і на нього всі дивилися.

— Вони все знають, — спокійно промовив Мін, і Чімін витріщив очі.

– Ти ідіот!  Ти розумієш, що зробив?

– Тут немає натуралів, заспокойся, – Юнгі махнув рукою, і всі такі:

– В сенсі?

Мін зітхнув і, взявши пульт, натиснув на якусь кнопочку, і там вилізли зображення з кімнат Вігуків та Намджинів:

– Що це?  — спитав Чімін, сідаючи поряд.

– А це гейське порно, хто хоче подивитися?

– Ні!

– Забери!

– Прибрав!

– Ні, все, зізнайся!

***

— Тобто, ти встановив камери?  Хьон, ти просто…

– Геній?

– Ти …

— Чонгук, заспокойся!  — Техьон зупинив Чона, і той, заплющивши очі, судорожно видихнув, розтискаючи кулаки.

– Кхм … Скинеш наш відос?  — тихо спитав Гук.

– Ціна?

– Будь-яка!

– Домовилися!

– Так!  – Техьон схрестив руки.

— Та гаразд, Те, всі свої, — розвів руками Мін.

– Ти маєш на увазі педики?

– Ааааа!  Хьон!  НАСТАЛА ТВОЯ УЧАСТЬ!  — Чонгук скочив на диван.

– В сенсі?

– Хто нас педиками обзивав?

– Точно!  – Підключилися Намджини.

— Я не педик… — барабанний дріб, — Я бі.

Настала трунова тиша.

– Я не зрозумів!  А що, так можна було?

Макне знову збунтувався, і його ледь заспокоїли.

– Але все ж…

– Циц!  — Джин убивчим поглядом глянув на Макне, і той одразу схрестив руки і надув губи.

— То кому дістануться гроші?  – Запитав Макне-лайн.

– Як кому?  Мені звичайно, я ж першим вас розкрив!

– Та ти сам педик!

– Давайте начистоту … Тут немає натуралів, – пояснив Мін, – Але викрив усіх я!  Значить, мені лаври!

– Взагалі, тут є натурал, – переминаючи пальці, повідомив Джин, і тут відчинилися вхідні двері.

У кімнату, трохи танцюючи Гавайський танець, зайшов Хосок у типовій сорочці з квіточками, білих шортах, солом’яному капелюсі та сонячних окулярах.

— Сонечко повернулося додому!

Юнгі, зітхнувши, посміхнувся і підвівся:

– Іди сюди, – потягнувся він з усмішкою до Хобі.

— Та~к… Хьон, ти що?  — Хосок почав відходити.

— Іди, дорогий, обійму, — Юнгі пустився за Хосоком, і той, дивно загорлавши, пустився навколо дивана, де сиділи хлопці.

– Хьон, не вбивай його!

– Хьон!

– Хьон, почекай, давай поговоримо … – на цій ноті Чон зустрівся зі стінкою і знепритомнів.

— Навіть руки не довелося марати про нього.  Кінська сила!  Врізався і вирубався!

Юнгі потер руки і, схопивши Пака за руку, потяг за собою.

– Куди ми?

— Ходімо.

***

— Навіщо ми прийшли до твоєї студії?

Юнгі повільно підійшов до Чіміна і поклав свої руки йому на талію.

– Хочу поговорити.

– Я теж.  Юнгі… Ти справді хочеш зустрічатися?  — Чімін підняв очі на хьона, той, усміхнувшись, торкнувся волосся Пака і невагомо поцілував у чоло.

— Хіба цього недостатньо, щоб зрозуміти, що я цілком серйозний?  Дивно, правда?  Ще вчора я був натуралом.  Ти твориш чудеса.

– Ти мене просто заїбал!  “Педік”, “Педік”, а в результаті?

— Але ж це не я пасив, — шепнув він на вухо Чіміна, і той обурено охнув.

– Ти невиправний!  Я йду!

— Гаразд, гаразд, стій!  — Юнгі знову обійняв Чіміна ззаду.

– З тобою щось не так!  Чому ти поводишся так дивно?  Ти надто… Занадто… Ніжний?

— Я завжди так хотів… Обійматись годинами, цілуватися… Любити.

— Л… Л… Любити?

— Знаєш, я занадто старомодний і після того, що було, маю на тобі одружитися.

– Стій!  Пригальмуй!

— Я справді хочу спробувати.  Я все думав, чому в мене не виходить з дівчатами, а виявилося, що я геюшка, – він знизав плечі і прикрив очі, все ще обіймаючи Чіміна.

– Врятуйте!  Що відбувається?!  Ааа!

— Ой, та гаразд, ти хіба не хочеш?  Все одно нам не дадуть спокою, якщо у нас будуть дівчата, а так ніхто навіть не запідозрить.  Так буде набагато легше.

— Що, коли… Дізнаються?  Якщо Армі дізнаються, вони… Вони нас зненавидять?  — Чімін обернувся до Юнгі і зазирнув йому в очі.

– Я вірю в них.  Думаю, вони приймуть нас.

– Всі?

— Можливо, не всі, але ті, хто любить нас, залишаться.

– Я вірю тобі.

— От і молодець, а тепер пішли до хлопців.  Потрібно бабки з Хобі витрусити!

***

— Отямився, горе бігун?  — Джин ударив його трохи по обличчю, і Хосок розплющив очі.

– Що відбувається?

– Де наші бабки?  — усі шість пар очей дивилися на Хосока, прив’язаного до ліжка.

– Які бабки?

— Ті, що в ящику, — Гук кивнув у бік ящика, і Хосок спочатку повільно посміхнувся, а потім захихотів, а потім узагалі почав іржати, як ненормальний.

— Ви нормальні, ні?  — Хосок попросив розв’язати його, і потім, вставши, постукав по ящику. — Я ж пожартував.  Ви що, серйозно?  Я думав, ви одразу розкриєте.

– Розкриємо що?

Хосок постукав по кришці, а вона сама відкрилася, і там нічого не було, а скло дивно відбивалося.

– Це ілюзія, дебіли, – він схопився за живіт і почав сміятися, показуючи на хлопців пальцем.

— А-ха-ха… А ви що… Шукали… Шукали підора?  А-ха-ха-ха-ха… От барани!  — і тут пролунав дивний звук, і Хосок падає на підлогу, а ззаду стоїть Чонгук із битою і мило либиться.

– Що встали?

– Ем … Я, мабуть, піду квитки до Сибіру замовлю!

— А я речі йому теплі складу.

– А я кредитки заблокую!

***

Легка тряска, і хлопець розплющує очі.

— Ач… Що було?  Чому голо… Де я?  Ви хто?

— Отямився, алкашня?  Вас ваші друзі в потяг затягли, сказали, що ви напилися і спізнюєтеся до мами в Сибір, ось і…

— Стривайте… Сибір?

— Так, ми якраз перетнули кордон.

— Я… Що… К… ААААААААААААААА!

***

– А-ха-ха, хьон, ти просто крейзі!

– Думаєте, він уже приїхав?

— А ми не надто з ним?  Навіть грошей не лишили.

— Ой, я не така вже й погана людина, 200 доларів йому вистачить на перший час, — хвилина мовчання, і всі знову вибухнули сміхом.

– Ні, ну а що?  Натуралам тут не місце, – Юнгі притиснув до себе Чіміна, а той очі вилупив і показав пальцем на телевізор. – Що там?

«Учасник відомої корейської групи BTS, J-HOPE, був помічений у Сибірі.  Фанати стверджують, що бачили, як Джей-Хоуп заходив до маленького готелю «Три ведмеді».

– А-ха-ха-ха-ха!  О Боже!

– Чорт, ща зі сміху помру!

— Хлопці, все це звичайно весело, але що робитимемо?  – Запитав Намджун, припиняючи сміятися.

– В сенсі?

— Я про… Наші… Стосунки.  Корейські СМІ, а ще цей диспатч – вони не залишать нас.

– Нам треба просто старанно все приховувати, – розвів плечима Юнгі.

– У нас вийде?  — Чімін розгублено зазирнув в очі Юнгі, і страх різко огорнув його тіло.  Найбільше у світі Чімін боїться, що його не приймуть, що зненавидять.

Юнгі мило посміхнувся і потріпав Чіміна по волоссю:

– Гей, ти чого?  Я ж поряд, звичайно, у нас все вийде.

— Я підтримую хьона, — озвався Чонгук, — гадаю, це єдине правильне рішення.

– Оскільки нас шипперят, то можемо не хвилюватися ні про що.  Всі подумають, що це типу піар хід за допомогою пейрингу.

— Сподіваюся, що не спалять.

***

– Оппа, ти такий гарний, – чергова фанатка лапає руки Юнгі, і Чімін у сказі.  Минуло два тижні, як вони зустрічаються, і тиждень, як закінчилася відпустка, і Хосок повернувся з Сибіру.

– Оппа, у тебе щось на щоці.

– М?  Що?  – Юнгі посунувся ближче, і дівчина акуратно торкнулася прибираючи вію.

Чімін стиснув кулаки і ногою наступив на ногу Юнгі, і Мін зашипів.

– Ой!  Щось трапилося?  — дівчина злякано прибрала руки та прикрила обличчя.

– Просто серце захворіло від твоєї краси, – Юнгі через біль усміхнувся і вбивчим поглядом глянув на Чіміна, який показав йому язик.

– Я скоро прийду, – Юнгі підвівся з місця і торкнувся плеча Чіміна.  Пак спочатку сидів з надутими губами, а потім, зітхнувши, теж підвівся і пішов слідом за Юнгі.

Як тільки Чімін переступив поріг, двері різко зачинилися, і хтось вп’явся в його губи.  Неважко здогадатися, хто.  Чімін коліном ударив Юнгі між ніг, і той випадково прикусив губу Чіміна.

– Ащ!  Чімін-а, ти мене все більше дивуєш!  Так мило ревнуєш.

— Хто сказав, що я ревний?  Можеш хоч зараз піти і затягти її в ліжко, мені начхати!  Тільки потім дорогу в гуртожитку можеш забути!

— Ну чого ти як маленький, це для камер.

— Я сказав: мені начхати!  — Чімін схрестив руки і підняв голову.

— Тоді я піду і візьму її просто в туалеті?

– Та будь ласка!

— Хм… Ну окей, — Юнгі розвернувся і кинув наостанок, — у неї й дупа ніщо так.

– Ану стій!

**

Замкнувши двері, Юнгі припав до шиї Чіміна, попутно розстібаючи ремінь.

– Скільки у нас?

– 15 хвилин.  Я попередив хлопців.

– 15 хвилин?  Чому так мало?

– Приїдемо додому, я на тобі живого місця не залишу, – Юнгі грубо спустив штани Чіміна, з азартом дивлячись йому в очі, і, пішов посміхаючись, попутно спустився вниз.

– Чорт, ти зводиш мене з розуму.

Чімін прикусив губу і, відкидаючи голову назад, насолоджувався незабутніми відчуттями.