очі палають, мов схиблений лист,
який підпалили гарячі долоні.
я знову клянуся у вірності мить,
а потім занурююсь в світ легкої крові.
руки тремтять, коли бачу я тінь,
що плавно переходить в пітьму невиправну,
і думаю над тим: чи то я такий злий чи світ безвідмовно не ідеальний?
будь ласка, якщо вам сподобався хоч один рядок поставте вподобайку і підпишіться на авторку.(і можна на її інсту — pllionii)
Додати до улюблених