Тополі

Стоять тополі в полі,

Де шлях проліг в село.

Стоять як наші долі,

Як мамине тепло.

Стоять вони віками,

Як сторінки життя.

Із нашими думками,

Ідуть у забуття.

Стоять вони у полі,

Високі та шумні.

Пошарпані в них долі,

Плачуть навесні.

Хай знає Україна,

Що ми є не одні,

Червона калина,

Росте на висоті.