Header Image
    Жанр: Поезія
    Мітки: Голод
    Попередження щодо вмісту: Джен

    товче у ступі я́ська зорі. мука виходить груба, сіра.

    у яськи очі — й ті прозорі. вони в сльозах — бояться звіра,
    що зветься голод. темний, хижий. він рветься в хату, студить сіні.

    і по воді срібля́ться брижі, і по землі чорніють тіні.

    всихає шкіра, ниють кості. нездалий хліб — лиш пил і сльози.
    а голод проситься у гості; і сміх його вікно морозить.

    …у сні скавчать і плачуть діти; їх лиця жовті пахнуть м’ясом.

    а яська ловить в ступу вітер — із нього, може, вийде з часом
    і хліб, і борщ, і дзбан сметани? рука тремтить, живіт гуркоче.

    бинтує яська нові рани.

    — пий, доню.

    — що це? я не хочу.

    та губи тягнуться до крові. рідка, солона — завжди мало.
    а голод очі пурпурові закрив — життя одне зів’яло.

    04.11.21

     

    0 Коментарів