Тепер все буде по-іншому

FavoriteLoadingДодати до улюблених

22 грудня 2020р.

Дурість не пройшла ані завтра, ані через півтора роки. Президент України виконав свою обіцянку відвідати Францію, але не в такому форматі, як він хотів. Перший рік на посту виявився дуже складним, ще й на голову випала клята коронавірусна хвороба, всі ті вакцини і смерті. Єдиний раз Зеленському довелося перетнутися з новим другом, але в той час українець був весь у думках про насущні проблеми своєї держави і під час переговорів в Нормандському форматі забороняв собі надто довго дивитися на Макрона. Звісно, він не міг не думати про те, як при зустрічі йому посміхнувся Президент Франції, як зустрів його, як потис руку, дивлячись в очі, як йшов поруч, приобійнявши. Володимир не міг пояснити чому в той день ввечері, коли він дізнався з відео на ютубі, що Макрон так само лагідно посміхається і російському президенту, що він так само обіймає Путіна, його (Зеленського) захлеснуло хвилею дивних почуттів.

«Ні, це точно не ревнощі,- переконував себе Зеленський. – Я просто хочу, щоб у Франції не було таких самих дружніх стосунків із країною-агресором України. Для мене перш за все повинно йти піклування про державу, а вже потім симпатичні президенти..».

Незважаючи на те, що життя президента виявилося набагато складнішим, ніж очікував Володимир, жодний день не пройшов без згадки про життєрадісного Президента Франції. Всюди марилася його посмішка, всюди чувся його голос. Зеленський відчував себе зрадником, поганцем, грішником. Він не міг, не мав права думати таким чином про іншу людину, про чоловіка, про одруженого чоловіка, про президента… Але що він міг із собою зробити? Так, спершу він намагався протистояти цим нав’язливим думкам, бажанню зайти на сторінку Еммануеля, тільки б побачити ще раз цю посмішку… Він навіть про себе не міг назвати це коханням. Яке до біса кохання? Він кохає Олену. Еммануель – це помилка, помилка, помилка. Просто щось пішло не так, відбувся збій системи. Володимир не переставав стверджувати собі, що це пройде, хоча ніяк не проходило.

У цей час у них з Оленою навіть відбувся застій в інтимному житті. Перша леді України не засуджувала чоловіка, вона навіть не сміла підозрювати його в зраді, виправдовуючи коханого втомленістю через обов’язки президента. Але ж Зеленський знав, що ні про яку втомленість не може йти мова. Йому все так само хотілося близості, хотілося любові, хотілося ніжних і приємних доторків, поцілунків, обіймів… але не з жінкою. Він більше не хотів її, а хотів того, про кого забороняв собі думати. Так, Володимиру було дуже соромно за це перед дружиною, проте він нічого не міг із собою вдіяти. Ну не буде ж він уявляти іншого під час сексу зі своєю коханою! Це якось… низько. От і залишалося президентові тільки дивитися на фотографії Еммануеля і зітхати, відчуваючи напруження в штанах.

Але сьогодні все ж таки доведеться переступити через себе і поговорити з Макроном по телефону. Була запланована розмова щодо сприяння з боку Франції в отриманні Україною ліцензованої вакцини проти COVID-19 якісного виробництва і порушення питань стосовно ситуації на Донбасі.

Зеленський також хотів привітати друга з минулим Днем народження.

Президент натиснув кнопку виклика.

-Hello, my dear friend monsieur Emmanuel!- промовив Зеленський і далі продовжив англійською,- Вітаю Вас з Днем народження, який був напередодні. Як Ви себе почуваєте? Як мадемуазель Макрон?

-Доброго дня, месьє Володимир. Дякую Вам за привітання, у мене все добре, у дружини теж, тільки от єдиний негаразд – я трошечки захворів цим неприємним вірусом COVID, але мій лікар каже, що я дуже скоро знов стану на ноги,- навіть тоді, коли президент розмовляв англійською, відчувався його пречудовий французький акцент, і, слухаючи Еммануеля, Володимир пожалкував, що не вчив у школі французьку.

Почувши посмішку Макрона навіть через голос в телефоні, Зеленський зрадів, що сидить за столом, бо, на щастя, Прем’єр міністр України і ще декілька людей, присутніх в кімнаті за правилами офіційної телефонної розмови, не здатні бачити, що відбувається в районі брюк президента.

-Це дійсно жахливо, мені дуже шкода, що з Вами таке сталося, і я бажаю Вам скорішого одужання. Отже, з приводу коронавірусної хвороби, у мене до Вас є декілька ділових питань…

Було дуже складно стримувати себе під час цієї розмови, але Володимир тримався достойно. Вони говорили про зусилля українських військ, що прагнуть миру на Донеччині і Луганщині, спілкувалися про проблеми, які виникли через вірус. Президент Франції погодився якнайшвидше надати українцям вакцину.

-До речі, месьє Президент України, я мушу висловити свій намір здійснити офіційний візит в Україну, де я не був двадцять чотири роки, і особисто потиснути Вам руку, щойно це дозволить епідемічна ситуація. Бажаю Вам всього найкращого, месьє Володимир! До побачення!

Зеленський лагідно посміхнуся, шкодуючи, що не може зараз бачити обличчя коха.. друга.

-Навзаєм, пане Макрон! Буду із нетерпінням Вас чекати і окажу Вам прийом, не гірший від Вашого. Дякую за розмову, до побачення!

І Володимир скинув слухавку, тихенько зітхнувши.

***

Ввечері він гортав instagram-стрічку, зрозуміло, що з фейк твого аккаунту, бо тільки так він міг спокійно ставити вподобайки на дурні меми і, що головне, переглядати фан-акаунти Макрона. Багато чого придумують п’ятнадцятирічні дівчата, коли бачать привабливого президента. Володимир не рахував, але він точно міг сказати, що бачив мільйон пліток про орієнтацію француза. Звісно, дівчаткам завжди хочеться вірити, що їх кумир – гей, але Зеленський ніколи не розумів цього бажання.

-Що ж в цьому хорошого, – прошепотів він, аж раптом наткнувся на цікавий відфотошоплений пост.

Там була їх з Макроном фотографія, а поруч багато сердечок і підпис «Новий пейрінг. Як назвемо? Макронський? Зелкрон?». Честно сказати, Володимир підстрибнув в ліжку. Він одразу почав думати, можливо, він щось не так зробив, якось неправильно подивився, бо звідки вони взагалі могли вигадати цю безглуздість?

«Можливо, це просто жарт. Ці підлітки завжди сватають будь-кого. Хоча, вони своє діло знають, ми навіть непогано виглядаємо поруч..»-пронеслося в голові.

І все, далі Володимирові було не зупинити свої думки. Як би він не намагався чинити опір, його розум все одно малював непристойні картинки в голові. А тим часом тканина його брюк все підіймалася і підіймалася, і в них уже було так тісно…

Зрештою, президент не витримав і почав розстібати брюки, в голові проклинаючи себе і того миловидного Макрона.

Коли він видав перший стогін, двері в кімнату несподівано відчинилися. Олена Зеленська повернулася з роботи раніше і застигла від побаченого.

Володимир тим часом почервонів і, намагаючись одночасно вимкнути телефон і застібнути свої штани, випустив телефон так, що він відлетів на край ліжка.

Олена посміхнулася:

-Вов, адже ти міг просто дочекатись мене… І що там такого у тебе в телефоні?

Перша леді підійшла ближче, взяла мобільник і побачила там стрічку із фотографіями Президента Франції. В той момент усмішка зникла з її обличчя, а Володимир швидко почав вигадувати виправдання.

-Лен, я… Це не те, що ти могла подумати… Я кохаю тебе, просто.. Я не винен, просто цей Макрон…- президент вчасно вирішив замовкнути, побачивши недобрий погляд дружини.

-Знаєш, Вов,- Олена присіла на край ліжка і повернула телефон власнику,- ти і сам знаєш, що в нашому коханні давно зникли іскри чи як там це називається. Я помітила, що з тобою щось не так коїться останнім часом, бо раніше тебе було нереально витягти з ліжка… А зараз від нашого кохання майже нічого не залишилось.

-Але ж я..- почав Зеленський.

-Не перебивай, дай закінчити. Я хочу сказати, що у мене з’явився коханець. Я приймаю твій потяг до… чоловіків і хочу запропонувати дещо. Давай не будемо руйнувати життя наших дітей і давати ЗМІ привід для поганих статей? Нехай кожен має своє особисте життя і буде щасливим, але ми не маємо прикидатися і намагатися знов побудувати міцну родину. Я хочу для тебе щастя, повір мені, але скандал – це найменше, чого я зараз хочу. То може залишимось ідеальною сім’єю тільки в телевізорі?..- на одному подиху промовила Олена, не дивлячись чоловікові в очі.

-Гаразд… Я навіть не знаю, що сказати… Але дякую тобі, ти все одно завжди залишишся для мене важливою і рідною людиною. Можна.. обійняти тебе?

На очі Зеленському накотилися сльози.

-Звісно ж, – жінка теж заплакала і міцно обійняла Володимира.

-Тепер все буде по-іншому…

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.