ГЛАВА 1
Багато хто думає, що переродиться в улюбленому романі – це велика удача. Не дивно, адже більшість із них світлі, рожеві, пухнасті, з принцами, замками та взагалі гарними персонажами. Тільки ось мені це не на радість. У моїй реальності у мене була і сім’я, і улюблена справа, і навіть чоловік. А тут? Що тут у мене? Дитинство, проведене в рабстві, батько, який купив мене за мільйон золотих, і чортові аристократи, перед якими треба бути ідеалом, і молодша сестра, що з’явилася з нізвідки. Хоча чому ж «з нізвідки» відомо звідки. Роман з двома головними героїнями: одна – старша сестра і лиходійка, яка померла на війні, друга – молодша і всіма кохана, що вийшла заміж за герцогського сина. Іронічно чи неправда? Одну занапастив монстр, інша розтопила серце «монстра».
Спитаєте з чого усе почалось? Все дуже просто, оскільки я та сама “старша сестра і лиходійка усієї імперії” – Селена Каерт, та прямо зараз знаходжусь на початку оповіді “Діви Каерт”, яке ведеться від лиця “ моєї гаряче коханої сестрички”.
-Давно не бачились, друже мій!- вигукнув немолодий аристократ.
Який настирливий. Адже його навіть не запрошували на званий вечір нашої родини. Прийшов і наводить шшерех, як справжнісінький щур. Хоча чому? Навіть “батько” хмуриться через нього почав, що вже говорити про інших.
-Так, давно не бачилися. Ось уже як років з десять, якщо не більше. Що ж тебе привело сюди?
-Як я міг не прийти, якщо тут знаходяться всі найважливіші особи імперії. Навіть імператорська сім’я тут!
-Чи тільки через це? Дуже сумніваюся, що тобі це було б цікаво, Галах.
-Дункан, не треба робити з мене ізгоя. Але я сьогодні не для суперечок.
Як же не для суперечок! А що ти зараз робиш? Бісиш “батька”… І робить вигляд, що нічого не розуміє, що все так і має бути.
-…Я сьогодні з подарунком для твоєї родини!
Подарунком? …. Ааааа. Ну, подарунок. Швидше мій головний біль та неприємності. Але ви подивиться на обличчя “татуся”! Хто ж так демонструє подив? Адже мене вчили тримати всі емоції під контролем.
-Подарунок
-Так! Кер, сонечко, заходь!
Ну ка, ну ка. Як виглядає мій страшний сон? О, а вона нічого так. Яскраво-малинове волосся та блакитні очі: відмінна риса Каертів. Ну звичайно, у порівнянні зі мною, світло-рожеве волосся та темно-сині очі, вона ідеал герцогської сім’ї.
-Галах … Хто це!?
Дааааа. Навіть Кас і Сана шоковані побаченим, що вже говорити про інших. Не треба на мене так стривожено дивитись!
-Друже мій, хіба не бачиш? Вона твоя СПРАВЖНЯ донька.
Так і хочеться заїхати йому по обличчю чимось важким, але не можна! НЕ МОЖНА! Зберігай спокійне обличчя, Сел.
– Що це означає? Що означає «справжня донька»?
-Милий, тихіше, тобі не можна нервувати. – У голосі моєї “матінки” прорізалися нервові нотки, адже їй турбуватися не можна.
-Хочеш перевірити, Дункан? Неси шар предків! Чи покриватимеш незрозуміло кого, що назвалася твоєю дочкою?
Ось як! Він навіть пам’ятає, що є й така річ у світі. Гаразд, настав час припиняти цей цирк.
-Шар предків? Я приємно здивована вашими знаннями, барон Харіс. Не скрипіть зубами, це їх здоровіше не зробить.
Ти дивися, як його перекосило від мого втручання. Діємо далі, а то ще щось скаже, потім не разгребемо.
-Батьку, раз наш шановний гість хоче перевірки, чому б не дати йому те, чого він хоче?
-Дивлюся, ти не особливо боїшся викриття?
Викриття? Якого? У моїх жилах теж тече кров Каерт. Це вже перевірялося, коли мене вносили до сімейного реєстру. З того самого дня я горда носійка герцогського прізвища та можливе крило імперії. А хто ви, щоб у цьому сумніватися? Але….