Холодні руки на шиї здавлюють,
але дихається вільно мені.
Я вже звикла: від життя утікаю
і не даю шансу собі.
На руці кілька п’ятен лишилось.
Гірко пахне шкіра їх.
Я вдихаю перший раз так вільно..
Зникли руки кудись оці.
Далі падаю. За кучері держуть
і все топлять в солоній воді.
Очі щипле, молю, припиніть це!
Вже повітря не зосталось в мені.