Розповім я вам віршик на табуретці.
Про нашу Вкраїну,
Землю наших предків.
Поки путін* в бункері відпочиває та сьомий сон в макітрі уявляє,
Українська людина життя втрачає.
Дитина бачить як мати вмирає,
А руська дівка через Інстаграм ридає.
“–О Боже, как жить? Не пускают в Макдональдс!”
“–Закрыт 《H&M》. Не попасть и в кино нам.”
А нам, що робити? Тікати? Боятись?
Чи може здаватись в полон до рашистів, аби вам відкрили вже “Berska” скоріше?
Зеленський з Макроном країну рятують.
Ким всім гордо каже, що ми з України.
А наш Арестович усіх заспокоїть
Поки Байден санкції нові вам вводить.
***
Скажіть руські люди,
Ви з розуму впали?
А чом в вас ще ввімкнені тупі телеканали?
“–Так мы ж не при чём. Это власть нападает!”
Так ви ж казали, що самі її обирали.
“–Чего вы так злитесь? Мы же вас спасаем! Спец-операцию свершить помогаем!”
Та хто вас просив?
Ми сигнали не слали! Вільну державу громить на казали!
“–Ну вы же себя сами убивали! У нас по телику, Бандеру* в розыск обьявляли!”
Та ви хоть читайте кого всі звиняєте!
Людину у гробу перевертаєте.
Ну добре ідіть вже шукати Шевченка.
Казали він з Лесею та Симоненком,
в Одеське метро щойно сховались.
***
Окупантами привіт!
Щоб ви всі повмирали!
Бажаю українцям, аби спокійно спали!
¹путін–Х*ЙЛО.
²Бандера–красунчик.
Слава Україні!