Розділ 1 Диво-винахід

—Гаррі, як я радий, що ти прийшов! — з-за прилавка “Відьмацьких витівок” вискочив Джордж Візлі і широко розкинув руки для вітальних обіймів. З його  химерного гостроверхого капелюха малинового кольору вискочила фіолетова пташка і прочирикала дванадцять разів. Опівдні. Відвідувачів у цей час було небагато. Поттер спеціально зайшов у першій половині дня, щоб не сильно відволікати друга від роботи.

Після смерті свого близнюка Джордж сильно здав, але тепер поступово повертався до роботи, що було нелегко без зайвої пари рук. Незважаючи на пекельну завантаженість Візлі вирішив будь-що знайти партнера Гаррі Поттеру. Побути особистою свахою, так би мовити. Частково саме завдяки їх нічним задушевним розмовам ще після перемоги Гаррі зміг розібратися в собі, зокрема зрозуміти, що дівчата його не приваблюють. Джіні не надто засмутилася і швиденько чкурнула з Гарпіями до Європи. Рон і Герміона зрештою прийняли його вибір, а Джордж… Джордж регулярно намагався з кимось звести невдачливого Національного Героя. Втім, нічого серйозного з тих знайомств не виходило, так зустрічі на одну ніч і глуха туга. Останній “партнер” взагалі виявився натуралом, що надмірно фанатів від образу Золотого Хлопчика.

— Я теж радий тебе бачити, Джордже, — Гаррі струснув головою, щоб відігнати неприємні спогади і міцно обійняв друга.

— Ти Зачіску змінив? Ні? А дарма! Як із тим блондинчиком? Що, теж не склалося? — ніби читаючи його думки сипав запитаннями Джордж.

— Ні, з’ясувалося, що він переконаний натурал.

— Ну, нічого, я таку штуку винайшов, зачаруєшся! Зараз покажу! — руда маківка друга швидко зникла за прилавком.

— А може не треба? — без особливої ​​надії на пощаду запитав Поттер.

— Треба Гаррі, треба! — Джордж сунув йому в руки різнобарвну коробочку з екранчиком, антенкою та дивного вигляду датчиками. Пристрій слабко блимав.

— І що це? — Гаррі з побоюванням розглядав новий винахід.

— Це гей-радар! — гордо відрапортував Джордж. —Він налаштований на твою ауру і, варто твоєму потенційного партнеру-гею опинитися поблизу, видасть легкий писк.

— Ох, ну ти даєш! — захоплено вигукнув Гаррі. – А як воно зрозуміє, що партнер мені підходить?

— Аура! — змовницьки підморгнув Джордж. — Там усередині спеціальний кристал, який налаштовано…

З боку складу вилетів маленький паперовий літачок і спікірував прямо рудому в руки.

— Ой пробач мені треба бігти, далі сам розберешся. Постачальники знову щось намудрили і партія жаб’ячих оченят прийшла зіпсованою!

Джордж зник у надрах приміщення. Гаррі залишився стояти з відкритим ротом і дивним пристроєм у руках.

Дзвіночок на вхідних дверях тихо дзвякнув.

— Містер Візлі, я сьогодні без запрошення…

Гаррі впізнав би цей голос із тисячі. Северус, мати його, Снейп! Власною персоною.

Після перемоги та виправдувального вироку (до якого Гаррі доклав чимало сил) зіллєвар уникав його як вогню. З чуток він пішов зі шкільного посту і жив заробляючи виготовленням зілля на замовлення.

— Професоре Снейп, вітаю, — незважаючи на деяку образу на слизеринця Гаррі постарався бути чемним. Адже також відчував щось більше, ніж образу – подяку за все зроблене для нього цією неоднозначною людиною.

— Доброго дня, містере Поттер, — в очах Снейпа промайнув слабкий інтерес. — Не бачили містера Візлі?

— А вам навіщо? — здивовано запитав Гаррі неприховано витріщаючись на слизеринця. Чорне волосся Снейпа помітно відросло і виглядало набагато краще, ніж у шкільні роки. А мантія була все тією ж, незмінною, з купою гудзиків. Застібнута наглухо. У цей момент поряд щось тихо пискнуло, але Гаррі не звернув уваги.

— Манери це явно не ваше, — Снейп починав дратуватися. – Я тут із особистого питання. Так ви знаєте, де містер Візлі, чи ні?

— Ее… Так. Він на складі. Давайте разом його почекаємо?

Снейп схрестив руки на грудях і з неохотою кивнув.

— Як ваші зілля? – розмова не клеїлася, але Гаррі не міг просто мовчати.

— Добре, — сухо резюмував Снейп і прикрив очі морщачись, ніби від болю. — Та вгамуйте нарешті цей пекельний пристрій!

– Що? — збентежено перепитав Гаррі підходячи ближче. — Вам недобре?

—Поттере, ти знущаєшся? —Снейп вп’явся в нього лютим поглядом. — Вимкни це!

Гаррі раптом зрозумів, звідки вже кілька хвилин лунає дивний звук. Пристрій у його руках голосно пищав. Снейп остаточно розлютився і пішов прямо на гриффіндорця, мабуть вирішивши особисто розібратися з винаходом Джорджа. Ось тільки з кожним кроком зіллєвара звук збільшувався, стаючи все гучнішим і пронизливішим. Гаррі спробував покрутити численні важельки, але нічого не змінилося. Щойно Снейп підійшов впритул, пристрій замиготів, видав останній оглушливий писк і вибухнув сотнею яскравих конфеті. Кольорові блискітки обсипали зіллєвара з ніг до голови.

 

— Що за.., — Снейп задихнувся від обурення. — Та як ви посміли!

— Це не я, це…

— Гаррі, я чув писк, значить мій гей-радар спрацював! Хто наш гомосексуальний щасливець? — З коридору випурхнув радісний Джордж. Але усмішка швидко сповзла з його обличчя, коли він розгледів обсипаного райдужними блискітками і розлютованого, як зграя вжалених у дупу гіпогрифів, Снейпа.

— Розумієте, сер, це пристрій, він…

Гаррі хотів сказати щось на кшталт “воно саме вас обсипало”, або “я не спеціально”, але слизеринець встиг трактувати все по своєму.

— Я зрозумів, містере Поттер. Бачу, ви повеселилися. Снейп пропалив поглядом Джорджа. – Я розриваю наш контракт.

І зіллєвар різко розвернувшись кинувся геть із магазину. Шлейф з яскравих блискіток летів за ним слідом мерехтливо переливаючись.

— Зачекайте, професоре, — Гаррі схаменувся першим і побіг за Снейпом.

Дарма. Той уже апарував. Довелося повернутися до магазину.

Гаррі переказав усе те, що сталося Джорджу і той не стримавшись зареготав. Друга хотілося добре тріснути, але Поттер не став. Джордж здається вперше зі смерті брата так щиро сміявся.

— Пробач Гаррі, я як згадаю Снейпа з рожевими блискітками на плечах, так одразу.. — Джордж зігнувся в ще одному приступі реготу. — Це наша найкраща витівка, правда Фредді?

І близнюк різко замовк утупившись у порожнечу.

— А що у вас був за контракт? — Гаррі спробував вивести друга з заціпеніння.

— Контракт? – глухо перепитав Джордж. — Ах так, я б не назвав це контрактом, швидше угодою. Якось, ще в Гоґвортсі, від нашої витівки сильно постраждав учень. Ми трохи перестаралися. А Снейп опинився поблизу і його врятував. Ох, Гаррі, як він потім на нас кричав. По ділу звичайно, але все-таки. Словом, ми пообіцяли, що не втнемо більше жодного розіграшу. Собі більше, ніж йому. Снейп, пам’ятаю, похитав головою і заявив, що заривати талант це теж не вихід. У результаті він узяв із нас слово особливо небезпечні винаходи, насамперед, нести до нього. Ми так і робили якийсь час. А потім була Амбридж і наша феєрична втеча зі школи. Але зі Снейпом ми, як і раніше, спілкувалися. Я спочатку думав, що він всі наші ідеї буде зрізати під корінь, але ні. Він сам насправді дуже талановитий, Гаррі. Не тільки в зіллях, а й у заклинаннях. Підказав, як стабілізувати багато вибухонебезпечних речовин. Він нам дуже допоміг того першого року, коли ми ставали на ноги. Як і ти, друже.

 

—Та пусте, — Поттер почервонів. Снейп і шалості – у голові не вкладалося.

— Гаррі, поговори з ним будь ласка, я б не хотів втрачати такого консультанта, — Джордж скорчив благальний вираз обличчя, який завжди спрацьовував. Довелося ствердно кивнути. Втім, Гаррі й сам хотів порозумітися із зіллєваром, але не уявляв як це зробити.

Наступного дня він, зібравшись із духом, написав Снейпу листа.

 

Професоре Снейп, щоб там вам не здавалося зі сторони, ми не збиралися знущатися з Вас. Просто Джордж створив пристрій, який виявляє геїв, хто ж знав, що він спрацює на Вас. Та ще й так. Вибачте, я не хотів Вас ображати.

Гаррі Поттер

 

Відповідь не забарилася. Увечері великий чорний пугач постукав у вікно будинку на Гримо 12.

 

Вдамо, що я вам повірю, Поттер. Що ви хочете за своє мовчання?

С.С.

 

Гаррі скуйовдив волосся.

Магічне суспільство було досить консервативним, на відміну маглівської частини Британії. Хлопець начиркав відповідь на обороті пергаменту і простяг лист птахові.

 

Професор Снейп!

Що ви! Я нікому не розповім, Ви нічого мені не винні.

Гаррі Поттер

 

У птаха схоже був характер під стать господарю. Пугач боляче клюнув Гаррі за руку й нагадив на стіл. Хлопець філософськи хмикнув і пішов за ганчіркою. За півгодини невдоволений птах знову сидів на столі. Гаррі допетрив запропонувати йому печиво.

 

Містер Поттер,

Я наполягаю. Нічого не робиться просто так. Не хочу бути у боргу. Що вам потрібно? Гроші – сумніваюсь, може рідкісний фоліант з моєї колекції, чи заборонене зілля підійде?

П.С. Досить називати мене професором!

 

С.С.

 

Гаррі замислився. Його колишній вчитель був з тих людей, які завжди сплачують рахунки. І на перспективу бути винним будь-кому его зіллєвара реагувало вкрай болісно. У чому-чому, а в цьому Гаррі переконався ще у шкільні роки.

 

Профе Містер Снейп,

Якщо наполягаєте, як щодо варіанту зустрітися і поспілкуватися? Знаю, звучить дивно, але я хотів би дізнатися вас краще. Вечір у вашій компанії – такий варіант підійде?

Гаррі.

 

Відповідь надійшла під ранок. Чи то Снейп довго міркував, чи то вередливий птах відмовився летіти на Гримо втретє поспіль.

 

Як хочете Поттер, я виконаю ваше необачне бажання та угода буде завершеною.

Сьогодні о 20:00 у барі “Блакитна устриця”

П.С. Обіцяю, ви пошкодуєте про своє бажання.

С.С.

 

Гаррі ледь не покотився від сміху. Він чудово знав це місце – маґлівський гей-бар. Схоже, що Снейп теж туди заходив. Дивно, як вони не перетнулися раніше. А ось лякати гея зустріччю в гей-барі – це щось новеньке!

«Цікаво, що цей сварливий мізантроп вирішив викинути. Зібрався станцювати на жердині?»  — від цієї думки Гаррі у приємно поважчало в паху і роздуми довелося перервати походом у душ.

 

2 коментаря

  1. Я тут цей, діванний крітєк. Крамничка в офіційному перекладі має назву «Відьмацькі витівки Візлів», що, на мій погляд, більш вдала адаптація Weasleys’ Wizard Wheezes. Також “ма ґли ” (сама зайобуюсь шукати цю їбучу літеру на клавіатурі, честно кажучи). Ну, може ще якісь невеликі ляпи є, але це все не критично. Окрема подяка за адекватне оформлення тексту 🙂

     

Залишити відповідь