°На дворі йде сніг, завтра Новий рік, а в нашої українки зовсім немає святкового настрою. Усі ці зимові свята останню сотню років не приносять їй ніякого задоволення. Рівно століття назад вся її сім’я загинула від рук СРСР. Все відбувалося в канун Різдва, саме тому в голові України смерть УНР та ЗУНР супроводжується простою але відомою всьому світу мелодією. Саме сторіччя тому вся Європа та Америка стоячи аплодували хору що вперше заспівав для них «Щедрик», після чого був написаний на англійській мові і в такому вигляді розлетівся світом у рекламі Кока-коли. Для всіх країн пісня асоціюється з теплим святом. Україна теж була такою… але життя виявилось не таким теплим і світлим…

Дівчина сиділа в своїй кімнаті, спати зовсім не хочеться. У її рудій голові крутились спогади з дитинства, як хороші, так і погані. Україна намагалася відволіктися, перебрала документи, послухати музику або помалювати, але нічого не допомогло. Спогади слідували за нею, вламуючись в голову, заповнюючи все місце собою й викидаючи інші думки до біса. Ставало неможливо… Голова від боротьби з самим собою, боліла і до глотки підібрався ком. Хотілось плакати. Дуже сильно. Вона сумувала за тими хто пішов, але нічого не могла зробити. Дівчина стала біля вікна, безперервно дивлячись в нічну тьму, наче шукаючи прихистку для своєї погаслої душі. Та нічого не було, на дворі просто йшов сніг… Тихо і повільно…

Україна простояла та 16 хвилин, після чого відчула біль в животі і тихе урчання.

< Їсти хочеться>

Пронеслося в голові українки. Довго думати дівчина не стала. І без зайвих думок вийшла з кімнати, в одних коротких шортах, які прикривала довга футболка, явно на декілька розмірів більша ніж треба.

< Усі сплять>

Подумала Україна тихо пробираючись по темному коридору. Після чого ледве спустившись по сходах, дівчина вийшла на кухню, де нарешті можна ввімкнути світло. Відкрив холодильник й довго не думаючи, вона взяла одну помідорку і два яйця. Поставив пательню на плиту Укра швидко порізала помідор та закинула його жаритись. Приблизно через 2 хвилини в ту ж сковороду розбила яйця і посипала все сіллю. Запах стояв такий смачний що живіт почав урчати голосніше. Поки яєчня смажилась дівчина своїм ніжним, навіть оксамитовим голосом наспівувала якусь мелодію. Погрузившись в кухонні справи вона й не помітила як на кухні з’явився чоловік. Він тихо підійшов і акуратно взяв дівчину за талію, від чого та перелякалась не на жарт і дригнулась.

– Ти чого, Сонце?~

З якоюсь ухмилкою каже хлопець з вителіго. Його голос був доволі низьким, басистим, але в той же час ніжним(?). Ну так здавалося Україні, яка доречі впізнала США.

(У)– Довбень! От нашо так лякати?
(А)– Тихіше ти, всіх розбудиш.

Тут Аме був правий. Українка крикнула досить голосно, але нам пощастило бо ніхто не прокинувся;)
Дівчина притихла та трохи почервоніла через чужих рук на талії. Америку це тільки повеселило, йому подобалось коли “Юкі” соромиться, та й взагалі він вважає її милою, навіть коли вона злиться, хоча бувають випадки коли Україна його лякає не на жарт. Проте зараз не про це.

– Можеш прибрати руки?

Чоловік трохи зморщився. Йому не хотілося відпускати таке маленьке і крихке тільце. Через що Аме глибоко вздохнув і трохи жалібно сказав:

– Як скажеш…

Прибрав руки від дівчини, США сперся на холодильник і став слідкувати за дівчиною. Україна в свою чергу швидко і професійної перевертає яєчню попутно посипаючи її спеціями. Але згадав про Америку стоячого поряд, українка тихо спитала:

– Будеш їсти?

Після чого повернулась до друга. Той в свою чергу помахав головою а знак згоди.

(У)– Яєчню будеш?
(А)–Угу
(Разом)– Тільки без томата..

В цей незручний момент країни подивились один на одного, а після тихенько посміялися.
Дістав з холодильника ще 2 яйця Україна без зайвих подій посмажила яєчко і для США.

– Спасибі, Юкі~
– Їж на здоров’я)

Америка поцілував дівчину в щоку і з посмішкою сів за стіл. А українка в невеликому недоумінні сіла напроти. І так вона знову рум’янець з’явився на її щоках.
Після сніданку (?). Країни залишились сидіти в тиші на кухні. Американець просто сидів і дивився на Україну. Роздивляючись її рожеві, пухкі губки, які так манили до себе, її милі веснянки які покривали все тіло дівчини, зелені очі Віночка, які ніби світилися в темряві, вони снилися йому з першого дня їх зустрічі… А її волосся, як вони подобаються Америці, неслухняні руді пряжі волосся які збираються в локони, не дивлячись на коротку довжину. Він сидів і насолоджувався Україною. Коли ще він знову зможе просто сидіти і дивитися на неї? Ніхто не знає.
Українка в свою чергу знову погрузла в думки, а точніше спогади. В голові знову метіль з відчуттів. До горла знову подповз ком, а на очах з’являються сльози. Але згадав що поряд сидить США, дівчина ніби прокинулась. Вона різко підірвалась з стола і поставила чайник з надією що чоловік не помітив сліз накопившихся на її очах. Але було пізно.. Мурик бачив. Він також встав з-за столу і підійшов до України. Та робила вигляд ніби нічого не помічає. А США в свою чергу просто поклав на її ніжні та холодні плечі. Так, вона замерзла.. Він гладя, опускає руки нижче, знов бере дівчину за талію притягує до себе і тоді ніжно обіймає, закриває свій ніс в її волосся. Вона пахне квітами…

– Що сталося, сонечко?
Відповіді не було. Замість неї почувся тихий всхлип. Можливо Україна стрималась би, їй не вперше, але таке ніжне відношення до неї просто розірвало її маленьке серденько. Дівчина не відчувала такого тепла після смерті УПА та ОУН. Вони були останніми людьми, які так бережно відносилися до неї. Більше ні одна душа не хвилювалася за неї так, як вони… Так вважає українка. За цей час вона звикла допомагати іншим, слухати їх хворі душі, але ніколи не розповідати про свої страхи, про свою біль. Але ось, здавалось би такі прості слова і дотики американця, відкрили її душу, яку до цього ніхто не бачив. Всі звикли бачити її “сонцем” посміхающимся “сонцем”. Але ніхто, ніколи щиро не притав: як ти? Україна знала що це було тільки заради пристойності.

– Україна, ти чого?

Наляканий чоловік повернув до себе українку і побачив її сльози… В середині щось тріснуло. Весь світ ніби перевернувся та зупинився. |Що він зробив не так?|, |Чим міг образити таку дорогу для себе людину?|. Приблизно такі думки крутилися в голові бідного американця, котрий був вже звалив все на себе. Дивлячись в плачучі очі дівчину, намагаючись знайти відповідь, він чуть було сам не заплакав від нервів. Але раптом Україна просто обійняла його, кинувшись своїм маленьким носиком в чужу грудну клітину. Через такі рухи Америка зрозумів що справа не в ньому і трохи заспокоївся. Одною рукою обіймає дівчину, а іншою гладячи її по голові він намагався хоч трошки заспокоїти Україну.
Вони стояли так хвилин 10, поки чайник не закипів. Після чого США посадив “сонечко” на стуло, а сам зробив обом каву (два кафемани), але після цього він взяв дві кружки и поніс до себе в кімнату, в той час як здивована і заплакана українка дивилась йому в слід. Аме швидко повернувся, підхватив на руки мініатюрну, в зрівнянні з собою дівчину і поніс в ту ж кімнату. Україна стала червоною, як маленька помідорка але супротиву чинити не стала, та й не хотілось.
І ось вони в кімнаті, американець поклав Укру на своє ліжко, а сам взяв дві кружки і заліз туди ж. Сівши поряд з дівчиною він віддав їй напій. Юкі почала гріти руки об кухлик. В той час США намагався сісти ззаду України, так щоб вона сиділа в нього між ногами, що доречі вийшло. І знов одною рукою обіймає об’єкт своєї симпатії, він тихим басом запитав:

– Так…Що ж сталося з моєю перлинкою?

Все така ж червона українка промовчала…
– Не хочеш мені казати?
– Аме.. Я б з радістю все розповіла але…
– Але?
– Я не знаю як все правильно сформулювати. Мені у себе в голові треба розкласти все по поличках, що я зробити не можу, не те щоб розповісти кому небудь.

З кожним новим словом голосок дівчини наче ставав тихішим. Помітивши це чоловік обережно і ніжно поцілував макушку дівчини.

– Скажи все що є в голові..
–Я..я просто втомилась, мені потрібен хтось поруч… Але я не можу казати про це іншим людям. Це щось таке, що словами не передати і.. Я не знаю що робити. Ще й ця ситуація на кордонах… Агрх..

Брови дівчини потягнулися вниз, а очі знову сповнені сльозами. Америка прижав її до себе ще сильніше.

– Все добре, Сонечко…

Україна швидко випила каву(можна сказати залпом), не дивлячись на те, що вона була гарячою. Аме забрав чашку в дівчини і поставив її на столі біля ліжка, туди ж поставив і свою каву. Обійняв Укру двома руками американець поклав підборіддя їй на голову. Глибоко вздохнув чоловік ніжно шепоче:

– Я поряд.. я завжди буду поряд.

Він знову цілує голову України. Дівчина розслабляється і повністю тане в обіймах, вона лягає на сильне та кріпке тіло, відчуваючи як від Аме віє теплом, розумінням і турботою. Ось та людина яку вона чекала. Всі роки вона трималася скалою, не підпускаючи нікого близько і тримала все в собі, але зараз вона готова вилить всю свою біль йому.

– Союз вбив моїх батьків в канун Різдва… В мене на очах… Потім приніс голову Жовтого клина, мого дядька, те ж саме зробив з іншими чотирма, окрім Крима… Я не можу спокійно святкувати… Мені погано, дуже погано без них, вони були останніми людьми котрі готові вислухати, приласкати.. і заспокоїти мене.. Мурик.. Я..я…

Віночок знову плаче, голосно, навзрид, голосні всхліпи заполонили кімнату, а у відповідь чулось спокійне:

– Тихо, тихо сонце, тихо.
Чоловік прижимав до себе українку своїми сильними руками, в той час як вона вже повністю повернулась лицем до співрозмовника, знов утнулась носом в його тіло, але на цей раз це була шия. Відчуваючи гаряче і сбивчиве дихання дівчини в такому можна сказати інтимному місці, той був на сьомому небі від щастя, та все ж розумів що зараз не час для якихось романтичних думок.
З часом всхліпи стихали, а дихання становилось спокійнішим. В решті решт Україна заснула в ніжних обіймах США, а чоловік просто сидів і знов насолоджувався своїм сонцем. Час від часу поправляючи падаючі на її лице прядки волосся, лагідно цілуючи щоки прибираючи вологі доріжки від сліз. А навколо одна тиша і падаючий за вікном сніг.°

 

2 коментаря

Залишити відповідь