Просто віршик

Про щось я віршик хочу написати,

Але не маю теми, де її узяти?

Пишу пісні я, їх я і співаю,

Але для вірша теми не надбаю.

Проходить літо, пташечки співають,

Всі ходять в парк, всі бігають, гуляють,

А я сиджу сама на підвіконні,

Читаю я листи неелектронні

Про відчай, сум, любов нещасну,

Але усе це марно,думаю, «напрасно».

Шукаю я розради у читанні,

А хтось листи комусь не пише віртуальні.

В кінці шукаю я розради в інтернеті,

Уже не боячись потрапити в ці «сєті»…

Про щось я вірш хотіла написати,

Та досить все для вас вуалювати!

Втрачаєм ми суспільство і родину,

Але виховуєм соціофобність у людини.

Дарма, існують ще знайомства і реальні,

Та він уже підсів на ігри казуальні.

Хотіла б написати про знайомство в інтернеті,

Але й мене уже втягнуло у ці «сєті».