Ліна та Ігор живуть в одному будинку.Всю дорогу до дому вони сміються та жартують, обговорюючи цей день.
-Тобі, певне, сподобалась наша сьогоднішня гостя, -з ухмилкою зауважив високий блондин.
-З чого б це? -почервонівши вскрикнула дівчина.
-Ти ж весь час на неї дивилася,намагалася вразити і таке інше.. -мовив Ігор.
-Мені подобаються дівчата і ти це добре знаєш, але тут ти перебільшуєш.Просто я не хотіла програти Юрі перед нашим першим у цьому році глядачем, -як завжди швидко пробуркотіла Ліна.
-Так я тобі і повірииив, -починаючи сміятись, сказав хлопець в окулярах.
-Задовбав, я ж тобі не дорікаю тим, що ти, бовдур, закоханий у свого найкращого друга, -крикнула роздратована дівчина.
Усю іншу частину дороги друзі йшли мовчки.Уже розминаючись на сходах, вони попрощались.Ліна зайшла у квартиру, де, на її радість нікого не було.До самої ночі вона сиділа над домашнім завданням, її увесь час відволікали сторонні думки.
-Невже він був правий, – сказала про себе Ліна, -а може це я вже щось собі навигадувала.
-Та ну блін, я її вперше бачу та у любов з першого погляду я не вірю. Цей довбень усі думки мені поплутав, нічого не розумію.
Надворі уже зтемніло, Ліна сиділа й дивилась у вікно.На небі дуже гарно сяяли зірки, але для дівчини вони були зовсім не помітні.
****
Іншого ранку, Ліна прокинулася від палючого сонця, що світило у незакрите шторами вікно.Сіроока дівчина пішла на кухню де її чекав уже холодний сніданок.Вона сиділа ніби зачарована, дівчина погано спала цієї ночі.Раптом пролунав дзвінок,уже розуміючи, хто чекає її за дверима, Ліна не роздумаючи їх відчинила .
-Ти що тільки прокинулась?- пронулав голос блондина.
-Та ні я вже й поснідала,а чому ти так рано?- запитала здивована Ліна.
-О так ти й на час ще не дивилась, уже восьма, -зауважив хлопець.
-Як восьма, та нуууу…. я будильник вчора не поставила.
Поки хлопець чекав у коридорі Ліна гасала по будинку у пошуках потрібних речей.Ігореві було смішно дивитися на дівчину, але він стримувався, щоб її не розлючити.
Уже по дорозі до школи зібрався увесь знайомий колектив.Усі обговорювали минуле та майбутнє тренування, одна Ліна усе обдумувала, чи з’явиться сьогодні їх блондиниста гостя. Помітивши Лінин вираз обличчя, до неї підійшла Соня.
-Про що це ми думаєм? -весело запитала синьо-волоса дівчина.
-Йой, -здригнулася Ліна, -та так, ні про що.
-Ну авжееееж, -з посмішкою сказала Соня.
-Гаразд, ти мене розкусила.Сьогодні п’ятниця, то може прийдеш до мене?
-І ти все розповіси?
-І я усе при усе розповім, -вже з посмішкою промовила Ліна.