Тривога нас скувала з голови до ніг,
І сонце застелила в ясний день.
І змусила нас драпати під три чорти,
Лишаючи позаду тих дітей,
Що ждуть майбутнього свого всі у підвалах.
Не бачать світла поспіль третій день.
Лишаючи по заду тих людей,
Що потребують допомоги.
Від нас, від тих хто втік в погожий, ясний день.
Лишаємо позаду всю країну,
Що у вогні горить тепер.
Допомогти по доброму б треба,
Та нікому зробити це тепер.
Звертаюся до тих, хто має вибір,
Хто має їжу, одяг, теплий дім.
Допомагайте люди добрі!
Хто ж крім вас зробити може це тепер.
Людина, що лишилася без дому,
Без їжі, одягу й тепла,
Допомогти не зможе вже нікому,
Бо і собі ще не допомогла.
Тож ви, свідомі громадяни,
Звертаюся до вас.
Почуйте вже мене!
Допомагайте скільки можете хоча би,
І Україна наша, знову розквіте!