Остання вечірка

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 1

  Прохододний вітерець своїм ніжним подихом колихав легеньку тюль і пестив обличчя учнів, немов нагадував, що от-от наступить  літо і всі проблеми зникнуть. Що до цього залишилось декілька місяців . Знаєте ці неперевершені відчуття, коли оцінки виставленні, а ви сидите і дурачитесь весь урок? Взагалі,  9 клас мав би бути дуже цікавим, а для когось і важливим епізодом життя. В цей час багато хто знаходить друзів, дехто, навіть, щось більше….. Це прекрасний період для самопізнання та  прийняття питань, які можуть змінити ваше життя. А деякі,взагалі, можуть  подивитися на своє бачення із зовсім іншої сторони  та відкрити  багато таємниць…

Знаєте, коли я писала про лайтовий період в кінці семестру я трохи помилилася. Зараз ми не сиділи і не грали в бутилочку, як робили це зазвичай, зараз ми сиділи і гризли лікті на контрольній роботі з геометрії, яку окрім Каті і ще деяких осіб ніхто не розумів. В такі моменти ми завжди добре кооперувалися.Групове списування прекрасно впливало в на стосунки в класі.

-«Домбрович! Забери телефон! Негайно!,,-крикнула Світлана Володимирівна, нервово перегортаючи листки зошитів.

-«Та,що я?»- пригнічено прошепотіла брюнетка .

*Ця дівчина завжди обирала sexy outfits, не терпіла поганого ставлення до себе, завжди була у центрі уваги, ну і звичайно, це саме вона навчила мене курити в затяг.*

-«Блять…якщо я не напишу цю кр то завалю весь табель.»відвернувшись прошипіла зеленоока дівчина до Лізи Ясінської. В думках Елі Світлана Володимирівна падала з височезної скелі. Так учениця мстилася за все, чим не вгодила їй  математичка.

-«Та забий, потім перездаш! Яке завдання тобі допомогти зробити?»- намагаючись розрадити подругу запитала русоволосса дівчина.

В ту ж мить продзвенів дзвінок і підлітки обурено заговорили.

-«Швиденько здавайте роботи і біжіть на наступний урок….. давайте-давайте, в мене нарада»

…..

Я швидко здала роботу, розуміючи, що це провал, глянула на Лізу Бугір і зразу зрозуміла, що справи в неї йдуть набагато краще.

-« Як думаєш, на скільки напишеш?»- спитала мене подруга

-« Нехочу на перед говорити, але це жах! Я вже стільки разів хотіла попасти на додаткове до неї, а вона постійно відмахується від мене, прям, як Ольга Іванівна»

-«ПХПХППХПАХППХП бляха, ти не обіжайся, але тобі до неї, як до неба рачки»

Пославши Лізу кули подальше я пішла на інформатику, щоро надіявшись, що хоч там відпочину. Почекавши на дівчат з моєї групи ми з Ельою, Поліною і Софією ми пішли на урок. Зайшовши в кабінет, ми зразу побачили Богдана Володимировича. Знаєте, він справді найкращий. Вчитель-мрія, та щей і не одружений😏

Я сіла за парту, кинула на стіл рюкзак розвалилася в кріслі, і включивши навушники почала засинати. Знаєте, останнім часом школа залишилось для мене єдиним місцем де я відчувала хоть щось:злість, щастя, роздратування,сум,відчай,надію,спокій. Ніколи б не могла подумати, що я буду залишатися в школі, щоб не йти додому. Мабуть, так мене життя навчило нічому не дививуватися. Я ніколи не могла подумати, що в мене будуть проблеми у стосунках з мамою, що колись я буду почуватись на стільки самотньо. Хвороба близької для мене людини та страх дорослішання дуже вжарили по моїй менталці. Враз мої депресивні думки перебила Поліна і запиталася за вечірку в честь 14 лютого, а саме в чому я планую бути. Якщо чесно, не люблю це дійство, скупчення народу, криві погляди, дивна музика,можливо, я просто заздрю іншим за те що вони можуть відчувати любовний інтерес, а я ні. Я знову випала з реальності, думаючи про це і взагалі не слухавши однокласницю, я відчула як мороз пройшов по моєму тілу. Я одразу зрозуміла, що сталося. Так я, чи то моє тіло реагувало тільки на одну людину. Я підняла голову і побачила…….

                                                09.02.22/00:28

Еххх мої любі друзі, насправді, навіть не знаю, що я зараз відчуваю. Хахааха насправді дуже весело писати фанфік, так щей про людей яких знаєш більшу половину свого життя💋. Але…. все і не так погано складається. В голові каша і я незнаю, як скласти все в міні( завжди думала,читаючи фікбук, чому так мало міні, а зараз я зрозуміла, зо викласти всі думки і задуми в 4 ст дуууже складно) Ладно, я знаю, зо вам все рівно, що я відчуваю, тому основне речення яке треба було вставити спочатку. ВСІ ПЕЙРІНГИ СТВОРЕНІ ПО РОФЛУ. СИТУАЦІЇ ВИДУМАНІ. І ТАК, В МЕНЕ ЗИМОВІ КАНІКУЛИ ПОЧИНАЮТЬСЯ В ЛЮТОМУ! ПРОШУ НАПЕРЕД НЕ БИТИ МЕНЕ, ЯКЩО ВАМ ЩОСЬ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ. І ВЗАГАЛІ Я НЕ МОДУ ПИСАТИ ТВІР ЯКОСЬ НЕ ПО ОФІЦІЙНОМУ, ТОМУ МЕНІ,МАБУТЬ,ЯК І ВАМ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ВІН НЕ ДУЖЕ ПРАВДОПОДІБНИЙ, АЛЕ Я ОБІЦЯЮ,ЗО ВИПРАВЛЮСЯ💋💋

       всіх цілую обнімаю, ваша Софійка М

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.