Я терпіла і тремтіла,
Я просила і простила,
Я гадала і гайнула в цю безодню обіцянок
Сподівалась й линула туди.
Вслід за твоїми словами,
Пустими обіцянками,
Які наврядчи ти згадаєш,
Які наврядчи я почую ще хоч раз,
Ще хоч раз погляну в твої очі
В яких здається був лиш сум та жаль.
І я змогла втекти від цих емоцій
Якими ти мене полив,
Якими ти збагачував мене,
Якими ти мені поміг.
Тепер не буду більш терпіти,
Не буду більш тремтіти я
Не зможуть затягти мене на дно присяги
Не буду кволою більш я
Додати до улюблених